(Ні)коли знову. Бонусний епізод: Нігерія та Біафра. «Половина жовтого сонця» Чимаманди Нґозі Адічі

У бонусному епізоді другого нескінченного сезону Іра, Дарія і Маркіян без Гелі знову звертають погляд на малознайомі нам терени Африки, а саме на Нігерію та Біафру. У цьому їм допомогає роман Чимаманди Нґозі Адічі «Половина жовтого сонця», єдиний текст у цьому випуску, де у центрі оповіді те, що називають громадянською війною у Нігерії.Іра знайомить нас із прозаїком Чинуа Ачебе та поетом Крістофером Окіґбо, говорить про потребу для читачів і письменників нюансувати та відповідальність останніх перед читачами. А також розповідає про те як працює колоніалізм крізь те, як у текстах малої Адічі, зʼявляються яблука, сніг і ель. Дівчата не оминають увагою і трансфобну позицію авторки.Маркіян ж розповідає про англійський колоніалізм у Нігерії, передумови війни та створення Біафри, залученість західних держав до конфлікту, а також про те, що відбувається у Нігерії зараз.Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/

Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову — так ми вітаємо вас у третьому епізоді про російські воєнні втручання. Цього разу мова про Сакартвело (яке ми досі помилково називаємо Грузією) та, конкретно, про Абхазію. У головних ролях випуску Сталін, сумнівні висловлювання щодо національних меншин і наш спеціальний гість — Кашпіровський. Геля робить вступ до історії картвельської літератури та її розмаїїття через розташування країни, а Іра зосереджується на двадцятому столітті з усіма так званими «драм квінами» радянської та згодом вже картвельської політики-літератури. Будьте обережні — від розмови Маркіяна з Дорою про історію конфлікту може стати дуже і дуже зле. Вкотре слухати про злочини, які десятиліттями вчиняє Росія, а Захід стурбовано розводить руками, не так вже й просто. Є у цьому все ж і гарні моменти, наприклад, несподівана поява ЗРК «Бук». До обговорення дівчата обрали аж чотири тексти: «Абхазія» Войцеха Ґурецького, «Кордони мрій. Про невизнані республіки» Томаша Ґживачевського, «В Сухумі очікується дощ» Гурама Одішарії та «Захоронена Лоза» Артура Юркевича і Малхаза Джаджанідзе. Крізь репортажі дівчата рухаються до художнього та поетичного письма, від зовнішніх спостерігачів до тих, хто жив і бачив Сухумі своїм рідним місцем. На жаль, ми не маємо можливости читати саме абхазькі тексти, адже вони видаються російською мовою. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Список літератури: 1. Войцех Ґурецький Тост за предків 2. Константіне Гамсахурдіа, Звіад Гамсахурдіа. Українська Феміда. Заручини місяця 3. Тетяна Козак, Анастасія Магазова. Невизнані історії 4. Ганна Улюра. Плекати чисте сумління і чистити зброю: Малхаз Джаджанідзе про грузинсько-абхазьку війну (https://tyktor.media/polytsia/malkhaz-gaganidze/) 5. Thomas de Waal. The Caucasus: An Introduction 6. Nikoloz Aleksidze. Diversity in the Medieval Georgian Literature (https://tdi.ge/en/page/diversity-medieval-georgian-literature) 7. Alexander Mikaberidze. History of the Georgian Literature (https://rustaveli.tripod.com/lithistory.html) 8. Donald Rayfield. The 20th century in Georgian literature (https://www.britannica.com/art/Georgian-literature/The-20th-century) 9. Войцех Ґурецький. Абхазія 10. Томаш Ґживачевський. Кордони мрій. Про невизнані республіки 11. Гурам Одішарія. В Сухумі очікується дощ 12. Артур Юркевич, Малхаз Джаджанідзе. Захоронена лоза

У фокусі цього епізоду як логічне продовження випусків про війни Росії — Сирія і сирійська література. Іра з Гелею тут обговорюють випуск французького Vogue із 2000-х, способи булінгу Башара аль-Асада, розмовляють про сирійську мову і християнство і читають щемку сучасну сирійську поезію. Дора з Маркіяном ж занурюються в історію Сирії у XX-му столітті, з'ясовують, що ж насправді медіа називають "громадянською війною", і незлим-тихим словом несподівано згадують Кучму. До обговорення дівчата обрали два тексти: "Тест на каяття" Халіля Свейлеха та "Усі війни Лари" Войцеха Яґельського. Так обговорюють і поетичне письмо зсередини, буденність війни у ньому і репортажний погляд польського журналіста. Не минулося й без есеїстики та документального кіно. Більше рекомендацій шукайте у наших соцмережах або на Патреоні. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ 

Коли ми кажемо «росія — держава терорист», маємо на увазі не лише вторгнення в Україну. А втім, часто з’ясовуємо, що знаємо про инші війни мало. У наступних двох епізодах «(Ні)коли знову» говоритимемо про війни росії поза Україною. У фокусі дев’ятого випуску Ічкерія або, як ми звикли її хибно називати, Чечня та війни 1994-1996 і 1999-2009. Геля та Іра розповідають про імперський погляд російської літератури, яку ми всі читали у шкільній програмі, на Кавказ та намагаються докопатися до історії власне ічкерійської літератури, а не її російського переосмислення і цензури.  Маркіян ж розповідає про так звані чеченські війни безпосередньо, познайомить нас ближче і з Джохаром Дудаєвим, і з Кадировими (множина тут застосована навмисно), а також розповість про те, що відбувається з Ічкерією зараз.  До випуску дівчата обрали два тексти: «Чеченські щоденники 1994—2004 рр.» Поліни Жєрєбцової та «Журналістика» Джо Сакко. Так крізь епізод вони рухаються від дитячого і підліткового щоденникового письма крізь розмову про російську журналістку Анну Політковську до журналістського погляду Джо Сакко.  Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-vosomogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-n%D1%96koli-znovu-Ros%D1%96jsko-chechensk%D1%96-v%D1%96jni-01-22

«Чи існує взагалі справедливість?» — запитує Геля Іру у розмові про Боснійську війну, яка у центрі нашого восьмого епізоду. Як воєнні злочинці живуть пречудові життя на території Сербії, боснійці прописують самі для себе самих себе крізь літературу, а ми порівнюємо себе з ними — дівчата розповідають у епізоді.  А ще трохи балакають сербо-хорватською.  Маркіян ж робить історичний огляд регіону від початку двадцятого століття крізь Першу і Другу світові війни, правління Тіто, розпад Югославії до, власне, нападу Сербії на Боснію і Герцоговину у квітні 1992 року та війни, яка тривала до грудня 1995 року. У центрі літературного обговорення «Ніби мене нема(є)» Славенки Дракуліч, «Книга про Уну. Повоєнний роман» Фарука Шехича, «Срда співає в сутінках, на Трійцю» та «Сараєвські мальборо» Міленко Єрґовича. Так Геля та Іра розглядають і майже документальне письмо про досвід перебування у концтаборі Славенки Дракуліч, абсолютно поетичний текст Фарука Шехича і контрастні новели та роман Міленка Єрґовича, де він з одного боку зарисовує жителів Сараєва, а з іншого — плутає для читача воєнні досвіди та колективну пам’ять всіх трьох країн. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Геля: https://www.instagram.com/abdo.in.litteras/ Іра: https://www.instagram.com/eerynae/ Маркіян: https://www.instagram.com/temniymarik/ Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-vosomogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-n%D1%96koli-znovu-Bosn%D1%96jska-v%D1%96jna-11-06

Цього епізоду поговоримо про літературу країни, до війни в якій українці також причетні, — Афганістан. Усі ведучі шукатимуть колективне пропрацювання цього досвіду в Україні, а Геля ж розповість про історію афганської літератури. Дівчата з’ясують, чому цей епізод чатсково логічне продовження попереднього, поображають деяких авторів і вкажуть на глибини нашого незнання про країну, до життя якої ми причетні. Маркіян ж спробує таки роз'яснити, що відбувається в Афганістані впродовж останнього століття.  Цього разу у випуску дівчата говорять аж про два тексти, які є в українському перекладі: "Кабульський книгар" Осне Саєрстад та "Ловець повітряних зміїв" Халеда Госсейні. Знову розглядатитумуть зблизька вестерн гейз і неорієнталізм, а втім поговорять і про неперекладене "Змарноване спостереження" Надін Аслам. Епізод епізоду не рівня, тож маємо багато критики у цьому випуску. А втім, намагаємося дізнатися про Афганістан щось нове.  Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-shostogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-N%D1%96koli-znovu-pro-Afgan%D1%96stan-07-03

У фокусі цього епізоду — Іран та іранська література. Так, ми знаємо, що дрони звідти. Але також ми знаємо про революцію (і не першу), яка триває з вересня після вбивства Махси Аміні. Ми схильні підтримувати іранців і іранок у їхніх спробах до зміни влади та революціях, тому записали цей епізод. Дисклеймер завершено.  Революція, війна, диктатура — це все про Іран. Але також і поезія, казка, свобода та освіта. Геля та Іра у шостому епізоді "(Ні)коли знову" дивляться на Іран крізь оптику жіночої літератури: роман "Дівчина на ім'я Румі" Арі Гонарвар та збірка "Читаючи більше за Лоліту в Тегерані". Поряд із звичними нам побутовими наративами війни (у цьому разі іраксько-іранської) та есеїстикою, що розгортає перед нами літературний краєвид країни, читаємо також текст Махмуда Довлатабаді "Спрага" про людяність (?) на фронті.  Маркіян із Дорою ж спробують зробити огляд історії Ірану впродовж усього ХХ століття. Особливу увагу звернуть на ісламську революцію (спойлер: не таку вже ісламську), роз'яснять проблематичність вестернізованого погляду на неї та пояснять, чому іранці не дорівнюють своїй владі. Гості етеру: новий орієнталізм, ведуча із дипломами Нетфліксу, ТікТоку і Твітеру та вже постійний перехоплювач мікрофону, наш найдорожчий Кевін із Алабами. Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-shostogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-Krivdi-N%D1%96koli-znovu-%D0%86ran-03-06

«Досить говорити про Україну! А як же Палестина?» — каже Кевін з Алабами. Геля та Іра відповідають п’ятим епізодом подкасту про конфлікт між Ізраїлем та Палестиною. Дівчата розмовляють про Беллу Гадід, палестинську літературу як літературу кордонів і дійсно хороші книжки, які допомагають зрозуміти цю війну. До обговорення вони обрали графічний роман «Палестина» Джо Сако та романи «Незначна деталь» Аданії Шиблі і «Ти існуєш забагато» Заїни Арарфат.  Маркіян із Дорою ж допомагають занурюютися у коріння цієї війни, балакають про можливі способи її завершення і критикують Ярослава Грицака (куди без цього?) Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-pyatogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-KrivdI-01-11

У четвертому епізоді Геля та Іра ступають на малодосліджені терени — говорять про досвід війни у В’єтнамі та Алжирі. Адже, пообіцявши «ніколи знову», французи по вісім років декілька разів воювали зі своїми колоніями, а американці — з комуністами поза своєю територією. Cтишивши голоси натренованих на курсах креативного письма американців, дівчата намагаються почути голоси в’єтнамців і алжирців у текстах Кім Тьхюї «Ру», Ті Буй «Найкраще, що ми могли зробити» та Ассії Джебар «Діти нового світу». Тут і досвід еміграції, і спроба прописати історію країни крізь родинну призму у формі графічного роману, і жінки в центрі оповіді як рушійна сила революції. Марік із Дорою ж роблять вступ у поняття деколонізації, розповідають про те, як імперія дарує свободу, а насправді провокує війну, і просто щось дуже довго розказують, моралізують, забороняють порівнювати всім постколоніальні досвіди. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Список літератури дивіться тут: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-chetvertogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-Krivdi-11-15

У третьому епізоді Геля та Іра говорять про прописування досвіду Другої світової війни в українській літературі. Від соцреалістичного роману «Людина і зброя» Олеся Гончара, крізь майже документальні свідчення про окупацію Києва Докії Гуменної у тексті «Хрещатий яр», до постмодерністського погляду Дмитра Кожелянка у «Дефіляда в Москві».  Дівчата з'ясують, звідки взявся соцреалізм, знову і знову здивуються, як добре вдалося описувати пережиті досвіди українській діаспорі, та познайомлять із альтернативною історією XX століття (a.k.a. як завше, будуть сварити білого цисгетеро автора).  Геля та Іра подивляться також і на західний досвід прописування війни, де аж кишить «не такими» нацистами, а Дора з Маркіяном розкажуть про радянську пропаганду та Данила Галицького із серпом і молотом. Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Список літератури Дар‘я Сачко. Докія Гуменна: інтелектуальна біографія Катерина Лобунська. Юрій Шевельов: "Я хотів сказати до побачення всім, кого знав і любив..."   Тамара Гундорова.  Кітч і література Наталія Ксьондзик.  Між світовою скорботою та вітчизянною героїкою Уляна Федорів. Соцреалістичний канон в українській літературі: механізми формування та трансформації Bette Greene. Summer of my German soldier Alyssa Shotwell. Why Are Romance Books Featuring Nazis Still Going to Auction? Please Stop  Alison Flood. When a Jew loves a Nazi: Holocaust romance's award listings cause outrage  Kelly Faircloth. Holy Shit, Who Thought This Nazi Romance Novel Was a Good Idea?  Олесь Гончар.  Людина і зброя Докія Гуменна. Хрещатий яр Дмитро Кожелянко.  Дефіляда в Москві