Бонусний епізод. Диктатура Піночета в Чилі

У фокусі випуску події, що стали формотворчими не лише для цілих поколінь та держави, а й для літератури. Іра з Гелею обговорюють феномен майданних антологій та тенденційність Революції Гідности в літературі, а також поняття літератури учасників та свідків. Попри відсутність точкового обговорення книжок, вони діляться чималою кількістю хороших та невдалих текстів про події на Майдані та своїми спогадами.Маркіян ж робить свій останній історичний огляд у межах сезону, де ознайомлює нас із офіційними поняттями цієї війни від Українського інституту національної памʼяті та нагадує нам про перші спроби російської агресії на острові Тузла. Йому вдається подати знайомий нам історичний контекст у спосіб, що підсумовує та підсвічує пережите від революції до окупації, оголошення початку АТО та ООС, мирних переговорів у Мінську та початку повномасштабного вторгнення. До обговорення Геля з Ірою обирають тексти саме представників комбатантської літератури, що брали участь у російсько-українській війні ще до 2022 року. Це “Юпак” і “Грязь” Сергія Сайгона, “100 новел про війну” Бориса Гуменюка та “З любовʼю, тато!” Валерія Пузіка. Геля та Іра бачать людяність наріжною темою цих текстів про війну і на війні. Вони говорять про звʼязок письменників із землею у тексті та про сон як єдиний простір усамітнення як для літературних героїв, так і для авторів.Наш Патреон, де можна долучитися до нашого клубу: patreon.com/pustoprojectПідтримати разово можна на картку: 5168752093571563

Державний переворот, диктатура, втручання США — ні, цей епізод не про Венесуелу, а про Чилі. А саме про диктатуру Піночета. А також про його попередника Альєнде та його помилки і, звісно, про чилійську літературу. Іра розповідає про концепцію літератури дітей Алехандро Замбри та обговорює тексти Нони Фернандез «Space invaders» та Роберто Боланьйо «By night in Chile». Маркіян ж дає короткий огляд бачення лівих у Латинській Америці та чим він відрязняється від нашого, розповідає про недоречно обділену увагою американську операцію «Кондор» та те, що не стається із диктаторами (спойлер — справедливість).Наш Патреон: https://www.patreon.com/c/pustoprojectПідтримати разово можна на картку: 5168752093571563Список літератури:Roberto Bolaño. By night in ChileNona Fernandez. Space invaders Nona Fernandez. Twilight zoneVerónica Tello and Sebastián Valenzuela-Valdivia. Southern Atlas: Art Criticism in/out of Chile and Australia during the Pinochet RegimeFranklin Rodriguez. Nocturnal illuminations. Farther Urrutia in Bolaño’s “Nocturno de Chile”Adam Asher. Roberto Bolaño’s guide to complicity

У цьому випуску ми і надалі не зводимо очей із Криму. Будьте готові до того, що епізод незвичний: Геля з Ірою починають обговорювати тексти вже на третій хвилині (шок!); у етері гостя — Еліна Новохацька, менеджерка літературного проєкту "Кримський інжир / Qırım inciri".До обговорення Геля та Іра взяли три тексти: “Вільні голоси Криму. Історії кримських журналістів — бранців Кремля”, “Я — ваш цар і бог” Шаміля Алядіна та “Загублений світ мусульман: інтелектуальна провокація Ісмаїла Ґаспринського” Ісмаїла Ґаспринського та Світлани Каюк. Від розмов про термін “громадянські журналісти” та увʼязнення кримських татар після 2014 року як ще одну депортацію дівчата рухаються до тексту художнього, автофікційного, що в деталях прописує депортацію 1944, яка сучасним читачам може здатися настільки неможливою у своєму жаху, що нагадуватиме горорний троп. Завершать обговорення текстів дівчата новинкою від “Сафран”, де літературний аналіз Світлани Каюк і “Французькі листи” Ґаспринського опинилися в одному виданні. Геля з Ірою розмірковують про те, чому кримськотатарський автор добре надається до читання сучасному читачеві, а ще разом із дослідницею шукають у тексті орієнталізм навпаки і роман про загублений світ.У другій половині подкасту до Гелі та Іри доднується Еліна Новохацька. Еліна кримська татарка, що професійно займається поширенням кримськотатрської культури в Україні та поза її межами. У розмові вона ділиться із дівчатами спогадами про Крим до та після окупації, розповідями про мову, ідентичність та про своїх інших у українській політичній нації. І пояснює нарешті, кому і як можна (і треба!) писати про Крим. Голосуйте за нас на премії "Слушно": https://megogo.net/ua/megogo_audio_awardsДолучайтеся до шостого літературного конкурсу “Кримський інжир” своїми художніми текстами, есеями і поезіями. Дедайн — 30 вересня.https://litcentr.in.ua/news/2025-09-30-15276Наш Патреон: https://www.patreon.com/c/pustoprojectПідтримати разово можна на картку 5168752093571563Наш Інстаграм: https://www.instagram.com/pravda_i_kryvda/Список літератури: Алядін Ш. «Я - ваш цар і бог» https://ua.krymr.com/a/29625647.htmlВільні голоси КримуКаюк С. Загублений світ мусульман. Інтелектуальна провокація Ісмаїла Ґаспринського. Ґаспринський І. Французькі листи

І ось фокус нашого сезону звужується, звертається до найближчих до нас воєн, а, водночас, до літератури, яку ми ще не прочитали і недообговорили. У цьому епізоді Іра та Геля обговорюють власні уявлення про Крим та російську мітотворчу машину, а також роблять вступ у історію кримськотатарської літератури, розшифровують фольклорні образи та незлим тихим словом звертаються до Агатангела Кримського. Маркіян із Дарією ж роблять короткий екскурс історією Криму, де роздивляються зблизька Кримську війну та причини її відсутности у підручниках з історії, шукають звʼязки між українцями і кримськими татарами, а на півострові знаходять німців, яких звідти вдало стерли. Депортація, повернення, проблеми у часи незалежности України і анексія — у цьому епізоді багато контексту.Це лише перша частина нашого літературного дослідження Криму, тому у фокусі, передовсім, українська оптика: репортажі «Загублений острів» Наталки Гуменюк та кримський роман Анастасії Левкової «За перекопом є земля». Дисклеймер: роман дівчатам (особливо Гелі) не сподобався цілком обґрунтовано. Після довгого розмірковування про те, хто і як має писати Крим, звертаємося до письма кримських татар, а саме до збірки «Кримський Інжир. Чаїр». Далі буде.Наш Патреон: https://www.patreon.com/c/pustoprojectПідтримати разово можна на картку 5168752093571563Наш Інстаграм: https://www.instagram.com/pravda_i_kryvda/Список літератури:1. Ігор Котик За Перекопом є земля – роман виховання по-кримськи (https://chytomo.com/za-perekopom-ie-zemlia-roman-vykhovannia-po-krymsky/)2. Ганна Улюра. " (https://sil.media/p/za-perekopom-ie-zemlia-anastasiyi-levkovoyi-sandyk-z-trivozhnimi-kazkami-843132-5402)За Перекопом є земля" Анастасії Левкової: сандыкъ з тривожними казками (https://sil.media/p/za-perekopom-ie-zemlia-anastasiyi-levkovoyi-sandyk-z-trivozhnimi-kazkami-843132-5402)3. Подкаст "Захисниця" (https://zahisnytsia-imayeci.castos.com/)4. Самотній пілігрим. Сучасна кримськотатарська проза5. Локальна історія. Крим6. Соломія Павличко. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: складний світ Агатангела Кримського7. Мустафа Аметов: Кримськотатарська література — це спроба зберегти мову для нащадків (https://chytomo.com/mustafa-ametov-krymskotatarska-literatura-tse-sproba-zberehty-movu-dlia-nashchadkiv/)8. Анна Вітязь. Образи та символи у кримськотатарській літературі, історії, культурі та їх значення (https://archive.journal-grail.science/index.php/2710-3056/article/view/1477/1497)9. Гази ІІ Гірей (Газайї) у дослідженнях Агатангела Кримського та Івана Франка (https://islam.in.ua/ua/islamoznavstvo/gazy-ii-girey-gazayyi-u-doslidzhennyah-agatangela-krymskogo-ta-ivana-franka)10. Говорити про Крим: кримськотатарська поезія депортації (https://ppu.gov.ua/press-center/hovoryty-pro-krym-krymskotatarska-poeziia-deportatsii/)11. Абдулла Лятіф-заде. Короткий огляд кримської татарської літератури (https://www.ostromir.xyz/chervonyi_shliakh_1927/latif_zade1/)12. Кримськотатарська література: боротьба за свою ідентичність (https://kyivdaily.com.ua/mustafa-ametov/)13. "Середньовіччя" літератури кримських татар: конспект лекції (https://islam.in.ua/ua/kultura/serednovichchya-literatury-krymskyh-tatar-konspekt-lekciyi)14. Кримськотатарська література: ні жива, ні мертва (https://krymsos.com/krymskotatarska-literatura-ni-zhyva-ni-mertva/)15. Джемілє Сулейманова. Кримськотатарська класична палацова література (http://litakcent.online/2019/02/13/krimskotatarska-klasichna-palatsova-literatura/)16. Ліля Буджурова. Коли повернемось до рідного краю 17. Тимур Усеїнов. Класичний період в історії кримськотатарської літератури (http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=SkhS_1998_1-2_13)18. Кримський інжир. Чаїр19. Анастасія Левкова. За Перекопом є земля20. Наталя Гуменюк. Загублений острів

У бонусному епізоді другого нескінченного сезону Іра, Дарія і Маркіян без Гелі знову звертають погляд на малознайомі нам терени Африки, а саме на Нігерію та Біафру. У цьому їм допомогає роман Чимаманди Нґозі Адічі «Половина жовтого сонця», єдиний текст у цьому випуску, де у центрі оповіді те, що називають громадянською війною у Нігерії.Іра знайомить нас із прозаїком Чинуа Ачебе та поетом Крістофером Окіґбо, говорить про потребу для читачів і письменників нюансувати та відповідальність останніх перед читачами. А також розповідає про те як працює колоніалізм крізь те, як у текстах малої Адічі, зʼявляються яблука, сніг і ель. Дівчата не оминають увагою і трансфобну позицію авторки.Маркіян ж розповідає про англійський колоніалізм у Нігерії, передумови війни та створення Біафри, залученість західних держав до конфлікту, а також про те, що відбувається у Нігерії зараз.Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/

Наша пісня гарна й нова, починаймо її знову — так ми вітаємо вас у третьому епізоді про російські воєнні втручання. Цього разу мова про Сакартвело (яке ми досі помилково називаємо Грузією) та, конкретно, про Абхазію. У головних ролях випуску Сталін, сумнівні висловлювання щодо національних меншин і наш спеціальний гість — Кашпіровський. Геля робить вступ до історії картвельської літератури та її розмаїїття через розташування країни, а Іра зосереджується на двадцятому столітті з усіма так званими «драм квінами» радянської та згодом вже картвельської політики-літератури. Будьте обережні — від розмови Маркіяна з Дорою про історію конфлікту може стати дуже і дуже зле. Вкотре слухати про злочини, які десятиліттями вчиняє Росія, а Захід стурбовано розводить руками, не так вже й просто. Є у цьому все ж і гарні моменти, наприклад, несподівана поява ЗРК «Бук». До обговорення дівчата обрали аж чотири тексти: «Абхазія» Войцеха Ґурецького, «Кордони мрій. Про невизнані республіки» Томаша Ґживачевського, «В Сухумі очікується дощ» Гурама Одішарії та «Захоронена Лоза» Артура Юркевича і Малхаза Джаджанідзе. Крізь репортажі дівчата рухаються до художнього та поетичного письма, від зовнішніх спостерігачів до тих, хто жив і бачив Сухумі своїм рідним місцем. На жаль, ми не маємо можливости читати саме абхазькі тексти, адже вони видаються російською мовою. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Список літератури: 1. Войцех Ґурецький Тост за предків 2. Константіне Гамсахурдіа, Звіад Гамсахурдіа. Українська Феміда. Заручини місяця 3. Тетяна Козак, Анастасія Магазова. Невизнані історії 4. Ганна Улюра. Плекати чисте сумління і чистити зброю: Малхаз Джаджанідзе про грузинсько-абхазьку війну (https://tyktor.media/polytsia/malkhaz-gaganidze/) 5. Thomas de Waal. The Caucasus: An Introduction 6. Nikoloz Aleksidze. Diversity in the Medieval Georgian Literature (https://tdi.ge/en/page/diversity-medieval-georgian-literature) 7. Alexander Mikaberidze. History of the Georgian Literature (https://rustaveli.tripod.com/lithistory.html) 8. Donald Rayfield. The 20th century in Georgian literature (https://www.britannica.com/art/Georgian-literature/The-20th-century) 9. Войцех Ґурецький. Абхазія 10. Томаш Ґживачевський. Кордони мрій. Про невизнані республіки 11. Гурам Одішарія. В Сухумі очікується дощ 12. Артур Юркевич, Малхаз Джаджанідзе. Захоронена лоза

У фокусі цього епізоду як логічне продовження випусків про війни Росії — Сирія і сирійська література. Іра з Гелею тут обговорюють випуск французького Vogue із 2000-х, способи булінгу Башара аль-Асада, розмовляють про сирійську мову і християнство і читають щемку сучасну сирійську поезію. Дора з Маркіяном ж занурюються в історію Сирії у XX-му столітті, з'ясовують, що ж насправді медіа називають "громадянською війною", і незлим-тихим словом несподівано згадують Кучму. До обговорення дівчата обрали два тексти: "Тест на каяття" Халіля Свейлеха та "Усі війни Лари" Войцеха Яґельського. Так обговорюють і поетичне письмо зсередини, буденність війни у ньому і репортажний погляд польського журналіста. Не минулося й без есеїстики та документального кіно. Більше рекомендацій шукайте у наших соцмережах або на Патреоні. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ 

Коли ми кажемо «росія — держава терорист», маємо на увазі не лише вторгнення в Україну. А втім, часто з’ясовуємо, що знаємо про инші війни мало. У наступних двох епізодах «(Ні)коли знову» говоритимемо про війни росії поза Україною. У фокусі дев’ятого випуску Ічкерія або, як ми звикли її хибно називати, Чечня та війни 1994-1996 і 1999-2009. Геля та Іра розповідають про імперський погляд російської літератури, яку ми всі читали у шкільній програмі, на Кавказ та намагаються докопатися до історії власне ічкерійської літератури, а не її російського переосмислення і цензури.  Маркіян ж розповідає про так звані чеченські війни безпосередньо, познайомить нас ближче і з Джохаром Дудаєвим, і з Кадировими (множина тут застосована навмисно), а також розповість про те, що відбувається з Ічкерією зараз.  До випуску дівчата обрали два тексти: «Чеченські щоденники 1994—2004 рр.» Поліни Жєрєбцової та «Журналістика» Джо Сакко. Так крізь епізод вони рухаються від дитячого і підліткового щоденникового письма крізь розмову про російську журналістку Анну Політковську до журналістського погляду Джо Сакко.  Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-vosomogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-n%D1%96koli-znovu-Ros%D1%96jsko-chechensk%D1%96-v%D1%96jni-01-22

«Чи існує взагалі справедливість?» — запитує Геля Іру у розмові про Боснійську війну, яка у центрі нашого восьмого епізоду. Як воєнні злочинці живуть пречудові життя на території Сербії, боснійці прописують самі для себе самих себе крізь літературу, а ми порівнюємо себе з ними — дівчата розповідають у епізоді.  А ще трохи балакають сербо-хорватською.  Маркіян ж робить історичний огляд регіону від початку двадцятого століття крізь Першу і Другу світові війни, правління Тіто, розпад Югославії до, власне, нападу Сербії на Боснію і Герцоговину у квітні 1992 року та війни, яка тривала до грудня 1995 року. У центрі літературного обговорення «Ніби мене нема(є)» Славенки Дракуліч, «Книга про Уну. Повоєнний роман» Фарука Шехича, «Срда співає в сутінках, на Трійцю» та «Сараєвські мальборо» Міленко Єрґовича. Так Геля та Іра розглядають і майже документальне письмо про досвід перебування у концтаборі Славенки Дракуліч, абсолютно поетичний текст Фарука Шехича і контрастні новели та роман Міленка Єрґовича, де він з одного боку зарисовує жителів Сараєва, а з іншого — плутає для читача воєнні досвіди та колективну пам’ять всіх трьох країн. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Геля: https://www.instagram.com/abdo.in.litteras/ Іра: https://www.instagram.com/eerynae/ Маркіян: https://www.instagram.com/temniymarik/ Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-vosomogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-n%D1%96koli-znovu-Bosn%D1%96jska-v%D1%96jna-11-06

Цього епізоду поговоримо про літературу країни, до війни в якій українці також причетні, — Афганістан. Усі ведучі шукатимуть колективне пропрацювання цього досвіду в Україні, а Геля ж розповість про історію афганської літератури. Дівчата з’ясують, чому цей епізод чатсково логічне продовження попереднього, поображають деяких авторів і вкажуть на глибини нашого незнання про країну, до життя якої ми причетні. Маркіян ж спробує таки роз'яснити, що відбувається в Афганістані впродовж останнього століття.  Цього разу у випуску дівчата говорять аж про два тексти, які є в українському перекладі: "Кабульський книгар" Осне Саєрстад та "Ловець повітряних зміїв" Халеда Госсейні. Знову розглядатитумуть зблизька вестерн гейз і неорієнталізм, а втім поговорять і про неперекладене "Змарноване спостереження" Надін Аслам. Епізод епізоду не рівня, тож маємо багато критики у цьому випуску. А втім, намагаємося дізнатися про Афганістан щось нове.  Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-shostogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-N%D1%96koli-znovu-pro-Afgan%D1%96stan-07-03