(Ні)коли знову. Епізод третій: Друга світова війна

У фокусі цього епізоду як логічне продовження випусків про війни Росії — Сирія і сирійська література. Іра з Гелею тут обговорюють випуск французького Vogue із 2000-х, способи булінгу Башара аль-Асада, розмовляють про сирійську мову і християнство і читають щемку сучасну сирійську поезію. Дора з Маркіяном ж занурюються в історію Сирії у XX-му столітті, з'ясовують, що ж насправді медіа називають "громадянською війною", і незлим-тихим словом несподівано згадують Кучму. До обговорення дівчата обрали два тексти: "Тест на каяття" Халіля Свейлеха та "Усі війни Лари" Войцеха Яґельського. Так обговорюють і поетичне письмо зсередини, буденність війни у ньому і репортажний погляд польського журналіста. Не минулося й без есеїстики та документального кіно. Більше рекомендацій шукайте у наших соцмережах або на Патреоні. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ 

Коли ми кажемо «росія — держава терорист», маємо на увазі не лише вторгнення в Україну. А втім, часто з’ясовуємо, що знаємо про инші війни мало. У наступних двох епізодах «(Ні)коли знову» говоритимемо про війни росії поза Україною. У фокусі дев’ятого випуску Ічкерія або, як ми звикли її хибно називати, Чечня та війни 1994-1996 і 1999-2009. Геля та Іра розповідають про імперський погляд російської літератури, яку ми всі читали у шкільній програмі, на Кавказ та намагаються докопатися до історії власне ічкерійської літератури, а не її російського переосмислення і цензури.  Маркіян ж розповідає про так звані чеченські війни безпосередньо, познайомить нас ближче і з Джохаром Дудаєвим, і з Кадировими (множина тут застосована навмисно), а також розповість про те, що відбувається з Ічкерією зараз.  До випуску дівчата обрали два тексти: «Чеченські щоденники 1994—2004 рр.» Поліни Жєрєбцової та «Журналістика» Джо Сакко. Так крізь епізод вони рухаються від дитячого і підліткового щоденникового письма крізь розмову про російську журналістку Анну Політковську до журналістського погляду Джо Сакко.  Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-vosomogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-n%D1%96koli-znovu-Ros%D1%96jsko-chechensk%D1%96-v%D1%96jni-01-22

«Чи існує взагалі справедливість?» — запитує Геля Іру у розмові про Боснійську війну, яка у центрі нашого восьмого епізоду. Як воєнні злочинці живуть пречудові життя на території Сербії, боснійці прописують самі для себе самих себе крізь літературу, а ми порівнюємо себе з ними — дівчата розповідають у епізоді.  А ще трохи балакають сербо-хорватською.  Маркіян ж робить історичний огляд регіону від початку двадцятого століття крізь Першу і Другу світові війни, правління Тіто, розпад Югославії до, власне, нападу Сербії на Боснію і Герцоговину у квітні 1992 року та війни, яка тривала до грудня 1995 року. У центрі літературного обговорення «Ніби мене нема(є)» Славенки Дракуліч, «Книга про Уну. Повоєнний роман» Фарука Шехича, «Срда співає в сутінках, на Трійцю» та «Сараєвські мальборо» Міленко Єрґовича. Так Геля та Іра розглядають і майже документальне письмо про досвід перебування у концтаборі Славенки Дракуліч, абсолютно поетичний текст Фарука Шехича і контрастні новели та роман Міленка Єрґовича, де він з одного боку зарисовує жителів Сараєва, а з іншого — плутає для читача воєнні досвіди та колективну пам’ять всіх трьох країн. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Геля: https://www.instagram.com/abdo.in.litteras/ Іра: https://www.instagram.com/eerynae/ Маркіян: https://www.instagram.com/temniymarik/ Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-vosomogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-n%D1%96koli-znovu-Bosn%D1%96jska-v%D1%96jna-11-06

Цього епізоду поговоримо про літературу країни, до війни в якій українці також причетні, — Афганістан. Усі ведучі шукатимуть колективне пропрацювання цього досвіду в Україні, а Геля ж розповість про історію афганської літератури. Дівчата з’ясують, чому цей епізод чатсково логічне продовження попереднього, поображають деяких авторів і вкажуть на глибини нашого незнання про країну, до життя якої ми причетні. Маркіян ж спробує таки роз'яснити, що відбувається в Афганістані впродовж останнього століття.  Цього разу у випуску дівчата говорять аж про два тексти, які є в українському перекладі: "Кабульський книгар" Осне Саєрстад та "Ловець повітряних зміїв" Халеда Госсейні. Знову розглядатитумуть зблизька вестерн гейз і неорієнталізм, а втім поговорять і про неперекладене "Змарноване спостереження" Надін Аслам. Епізод епізоду не рівня, тож маємо багато критики у цьому випуску. А втім, намагаємося дізнатися про Афганістан щось нове.  Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject  Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/  Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-shostogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-krivdi-N%D1%96koli-znovu-pro-Afgan%D1%96stan-07-03

У фокусі цього епізоду — Іран та іранська література. Так, ми знаємо, що дрони звідти. Але також ми знаємо про революцію (і не першу), яка триває з вересня після вбивства Махси Аміні. Ми схильні підтримувати іранців і іранок у їхніх спробах до зміни влади та революціях, тому записали цей епізод. Дисклеймер завершено.  Революція, війна, диктатура — це все про Іран. Але також і поезія, казка, свобода та освіта. Геля та Іра у шостому епізоді "(Ні)коли знову" дивляться на Іран крізь оптику жіночої літератури: роман "Дівчина на ім'я Румі" Арі Гонарвар та збірка "Читаючи більше за Лоліту в Тегерані". Поряд із звичними нам побутовими наративами війни (у цьому разі іраксько-іранської) та есеїстикою, що розгортає перед нами літературний краєвид країни, читаємо також текст Махмуда Довлатабаді "Спрага" про людяність (?) на фронті.  Маркіян із Дорою ж спробують зробити огляд історії Ірану впродовж усього ХХ століття. Особливу увагу звернуть на ісламську революцію (спойлер: не таку вже ісламську), роз'яснять проблематичність вестернізованого погляду на неї та пояснять, чому іранці не дорівнюють своїй владі. Гості етеру: новий орієнталізм, ведуча із дипломами Нетфліксу, ТікТоку і Твітеру та вже постійний перехоплювач мікрофону, наш найдорожчий Кевін із Алабами. Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-shostogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-Krivdi-N%D1%96koli-znovu-%D0%86ran-03-06

«Досить говорити про Україну! А як же Палестина?» — каже Кевін з Алабами. Геля та Іра відповідають п’ятим епізодом подкасту про конфлікт між Ізраїлем та Палестиною. Дівчата розмовляють про Беллу Гадід, палестинську літературу як літературу кордонів і дійсно хороші книжки, які допомагають зрозуміти цю війну. До обговорення вони обрали графічний роман «Палестина» Джо Сако та романи «Незначна деталь» Аданії Шиблі і «Ти існуєш забагато» Заїни Арарфат.  Маркіян із Дорою ж допомагають занурюютися у коріння цієї війни, балакають про можливі способи її завершення і критикують Ярослава Грицака (куди без цього?) Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Список літератури: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-pyatogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-KrivdI-01-11

У четвертому епізоді Геля та Іра ступають на малодосліджені терени — говорять про досвід війни у В’єтнамі та Алжирі. Адже, пообіцявши «ніколи знову», французи по вісім років декілька разів воювали зі своїми колоніями, а американці — з комуністами поза своєю територією. Cтишивши голоси натренованих на курсах креативного письма американців, дівчата намагаються почути голоси в’єтнамців і алжирців у текстах Кім Тьхюї «Ру», Ті Буй «Найкраще, що ми могли зробити» та Ассії Джебар «Діти нового світу». Тут і досвід еміграції, і спроба прописати історію країни крізь родинну призму у формі графічного роману, і жінки в центрі оповіді як рушійна сила революції. Марік із Дорою ж роблять вступ у поняття деколонізації, розповідають про те, як імперія дарує свободу, а насправді провокує війну, і просто щось дуже довго розказують, моралізують, забороняють порівнювати всім постколоніальні досвіди. Наш Патреон: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Список літератури дивіться тут: https://telegra.ph/Spisok-l%D1%96teraturi-do-chetvertogo-ep%D1%96zodu-Pravdi-%D1%96-Krivdi-11-15

У третьому епізоді Геля та Іра говорять про прописування досвіду Другої світової війни в українській літературі. Від соцреалістичного роману «Людина і зброя» Олеся Гончара, крізь майже документальні свідчення про окупацію Києва Докії Гуменної у тексті «Хрещатий яр», до постмодерністського погляду Дмитра Кожелянка у «Дефіляда в Москві».  Дівчата з'ясують, звідки взявся соцреалізм, знову і знову здивуються, як добре вдалося описувати пережиті досвіди українській діаспорі, та познайомлять із альтернативною історією XX століття (a.k.a. як завше, будуть сварити білого цисгетеро автора).  Геля та Іра подивляться також і на західний досвід прописування війни, де аж кишить «не такими» нацистами, а Дора з Маркіяном розкажуть про радянську пропаганду та Данила Галицького із серпом і молотом. Підтримати разово можна на картку: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Список літератури Дар‘я Сачко. Докія Гуменна: інтелектуальна біографія Катерина Лобунська. Юрій Шевельов: "Я хотів сказати до побачення всім, кого знав і любив..."   Тамара Гундорова.  Кітч і література Наталія Ксьондзик.  Між світовою скорботою та вітчизянною героїкою Уляна Федорів. Соцреалістичний канон в українській літературі: механізми формування та трансформації Bette Greene. Summer of my German soldier Alyssa Shotwell. Why Are Romance Books Featuring Nazis Still Going to Auction? Please Stop  Alison Flood. When a Jew loves a Nazi: Holocaust romance's award listings cause outrage  Kelly Faircloth. Holy Shit, Who Thought This Nazi Romance Novel Was a Good Idea?  Олесь Гончар.  Людина і зброя Докія Гуменна. Хрещатий яр Дмитро Кожелянко.  Дефіляда в Москві

У другому епізоді Геля та Іра розмовляють про Голодомор та прописування його досвіду в українській літературі. Обрані тексти: "Каміння під косою" Ольги Мак, "Марія" Уласа Самчука і "Жовтий князь" Василя Барки, — від найбільш невідомого до найвідомішого. Крізь ці книжки дівчата розглядають практики пам'ятання, поняття постпам'яті, злість і людяність, попри все. Досвід, пережитий ще у 30-х роках, дає нам розуміння того, як це щодня жити між катастрофи, почуватися напів занімілими та все одно співчувати. Як бонус дівчата знущаються із учорашніх, нинішніх і майбутніх вестернерзів: знайомлять із поняттям "танкіз" і їхніми бінго заперечених геноцидів.  Маркіян і Дора ж розкажуть, що таке масові репресії і чому геноцид в Україні аж ніяк не заперечує інші.  TW: усі голоси подкасту багато жартують у цьому епізоді, але ці жарти між рядків, вони ніяк НЕ покликані применшити чи зневажити трагедію українців. Дякуємо за запис Дімі Малєєву. Підтримати разово можна на картки. Приват24: 5168752011003871 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Список літератури: Ольга Мак. Каміння під косою  Улас Самчук. Марія  Василь Барка. Жовтий князь  Марко Роберт Стех. Пишучи роман про Голодомор, Василь Барка по кілька днів відмовлявся від їжі Василий Гроссман. Голодная казнь Володимир Панченко. Василь Гроссман і «біси»  Володимир Панченко. Кільця на дереві Микола Жулинський. Василь Барка - культуролог і літописець долі українського народу Mirosław Michał Sadowski. Psychological, social, cultural, literary and legal dimensions of memory  Енн Епплблом. Червоний голод  Пол Коннертон. Як суспільства пам'ятають 

У першому епізоді другого сезону "Правди і кривди: (ні)коли знову" Геля та Іра говорять про Першу світову війну та її репрезентацію в українській і (трохи) сербській літературі. Виявляється, писати про неї можна гарно, а не так, як це робило втрачене покоління. Якщо вас нудить від Гемінґвея та Ремарка, ви звернулися до того подкасту. Наше красне письменство вкотре не має великого роману про цю війну, натомість пропонує достатньо якісної та цікавої малої прози. Обговорюватимуть дівчата "Поза межами болю" Турянського, “Warum” Олени Дучимінської,  "Зійшов з розуму" та "Сниться" Ольги Кобилянської,  “Щоденник про Чарноєвича” Мілош Црняського та “Гріх” Василя Стефаника. Стати нашими патронами: https://www.patreon.com/pustoproject Підтримати разово можна на картки. Приват24: 5168752011003871 Монобанк: 4441114453962340 Наш Instagram: https://www.instagram.com/pustoproject/ Список літератури: Осип Турянський — “Поза межами болю”  Олена Дучимінська — “Warum” Ольга Кобилянська — “Зійшов з розуму”, “Сниться” Мілош Црняський — “Щоденник про Чарноєвича”  Василь Стефаник — “Гріх”, “Вовчиця” Михайло Яцків — “Діточа грудь у скрипці”  Сомерсет Моем — “Непокорена”  Мельничук Ярослава — “Перша світова війна у художній інтерпретації Ольги Кобилянської” Мар’яна Байдак — “Жінка в умовах війни у світлі повсякденних практик (на матеріалах Галичини 1914-1921)” Остап Тарнавський.  Чи мовчала українська муза під час війни? Михайло Рудницький — “Від Мирного до Хвильового” Наталія Нечаєва-Юрійчук — “Художня література як засіб пропаганди (на прикладі Першої світової війни)” Олексій Погорєлов — “Художня література як історичне джерело для вивчення деяких аспектів історії Першої світової війни”  “Велика війна у щоденниках хорунжої Софії Галечко”  Остап Сливинський —  “Між живою пам’яттю та політичною кон’юктурою: “нова історична хвиля” у слов’янських літературах Центрально-Східної Європи" Аґнєшка Матусяк —  “Маскулінність у перебудові.  Men and masculinitis studies —  огляд наукових праць” [Збірник статтей “Перехресні стежки українського маскулінного дискурсу: Культура і література ХХ-ХХІ століть”] Леся Омельчук —  “Жага мілітарності (з української літературної думки 10-40-х рр. ХХ ст.)”