Степом і морем

Будівництво нової ТЕЦ, ефективність тепломереж,енергонезалежність, захист енергообʼєктів: наскільки актуальне оновлення Міської цільової програми енергоефективності Одеси на 2022–2029 роки. Обговорюємо деталі опублікованої на сайті міста програми з Геннадієм Рябцевим, головним науковцем Національного інституту стратегічних досліджень та ЮріємЗвеліндовським, экспертом у сфері енергетики та ЖКГ.Також дізнаємось про поточну ситуацію зтеплом і енергією від першого заступника міського голови Одеси Олександра ФілатоваНа фото Укрінформ одна з українських ТЕЦ на відходах

ГО “Піксельовані Реальності” досліджують козацькі хрестив Одесі. Як це допомагає зберегти історичну спадщину міста? Для чого робити цифровізацію козацьких хрестів і що краєзнавці і історики знаходять на старих цвинтарях півночі області? Чи варто музеїфікувати хрести та місцяпамʼяті і як це робити? Про все це міркують учасники відкритої дискусії прокам’яні хрести як частину спадщини Півдня України та сучасної культури: Дмитро Жданов, одеський краєзнавець, автор книг з історії Одеси, вчитель географії в Одеському ліцеї №82. Оксана Грицюта, завідувачка відділу експонуванняОдеського археологічного музею НАН, голова правління Одеського товариства історії і старожитностей  Юрій Фраценюк, вчитель історії у «Слобідський ліцей»Роздільнянської міської ради (Одеська область).

Український культурний фонд спільно з програмою«Партнерство за сильну Україну» започаткував новий грантовий проєкт «Локальна історія в діалозі», презентація якого відбулася в Одесі.В подкасті ведуча Ірина Сечковська спілкується звиконавчою директоркою Українського культурного фонду Анастасією Образцовою.Обговорюємо такі теми:Чому саме Одещина стала фокусним регіоном та як першапредставниця фонду Олена Кваша допомагатиме місцевим заявникам.Які умови грантового конкурсу від УКФ «Локальна історія вдіалозі» та проєкту «Партнерство за сильну Україну», та чому обов'язковою вимогою є альянс закладів культури та освітніх установ?Механізм спільного фінансування з міською владою, якийдозволяє залишити кошти в регіоні без загальнонаціональної конкуренції.

Гостя сьогоднішнього ток-шоу Орися Демська, мовознавиця, докторка філологічних наук, дослідниця історії української мови. Крім того, вона була організаторкою і першою головою Національної комісії зі стандартів державної мови. Науковиця і письменниця презентувала в Одесі на літературному фестивалі ПОРТ свою нову книгу «Одеса. Степом і Морем розказана історія», тож ми говоримо і про те, які соціолінгвістичні точки дотику Одещини та Галичини, зокрема Борислава, рідного міста пані Орисі, і про те, якою може бутидеколонізація, звісно, про степ і море, про Одесу воєнного часу і про камені на узбережжі, метафору цьогорічного фестивалю ПОРТ.На фото Івана Страхова виступ Орисі Демської на фестивалі ПОРТ в Одесі

До вашої уваги чергова серія радіопроєкту “Світлонезабутих предків”: циклу документально-художніх радіопередач про живу культурну спадщину Одещини, де кожен випуск – це звукова подорож до автентичнихносіїв традицій. Розпочався сезон гарбузів, тож в цій серії дізнаємось про розписні глечики «сусак» з особливого сорту гарбуза, які роблять у селі Котловина Ренійської громади. Цього разу не ми поїхали на Південь Одещини, аПівдень приїхав до нас –чудову колекцію «сусаків» з експозиції котловинського музею привезла в Одесу на літературний фестиваль Порт завідувачка музейнимкомплексом Ніна Дейнека.  На фото Наталі Железогло - сусаки з Котловини

Одеська область регулярно перебуває під ударами ворожих безпілотників. За даними 11-ї бригади НГУ імені Михайла Грушевського, у серпні 2026 року загін прикриття повітряного простору «Слобода» став першим серед усіх Сил оборони за кількістю збитих ударних БПЛА — 270 цілей за місяць. За підсумками року підрозділ посідає друге місце в країні за кількістю збитих «Шахедів».У випуску розмовляємо з військовослужбовцями загону — штурманом екіпажу з позивним Моджахед та штаб-сержантом секції планування з позивним Професор. Говоримо про те, як за рік підрозділ перейшов від близько 20 до понад 270 збитих цілей на місяць, чому реактивні «Шахеди» — швидші в два-три рази за класичні — стали складнішою ціллю, чого не можна навчитися на полігоні та чому ігнорування повітряної тривоги, зокрема на пляжах, небезпечне навіть тоді, коли ціль збито.

Голлівуд на березі Чорного моря:  в кінотеатрах України триває прокат фільму Одеської кіностудії «Довженко. Перший погляд». Як подібні культурні продуктиможуть допомогти замінити російський міф про Одесу українським? З якими викликами довелось поратись творчій групі та про які цікаві деталі роботиДовженка в нашому місті розповіли в кінострічці? Про це поговорили на допремʼєрному показі фільму в Одесі з продюсеркою картини, директоркою Одеської кіностудіїГанною Дочевою та головою Держкіно, також співавтором сценарію стрічки Андрієм Осіповим. Також почуєте, що говорили про плани щодо фільму автор сценаріюСергій Тримбач та режисер Костянтин Коновалов два роки тому, коли робота над байопіком тільки починаласьфото обкладинки Наталя Железогло

До вашої уваги чергова мандрівка в межах проєкту «Гриф“Розсекречено”». Це репортажний проєкт, який показує не фасад та «вітрини» міста, а внутрішню Одесу — локації, в які екскурсії зазвичай не водять, але в яких Одеса саме і набуває свого справжнього обличчя.Знову побуваємо в закритих для відвідувачів таємнихмісцях Одеської кіностудії, тепер це буде музей раритетної кінотехніки, створений власноруч працівниками студії за власної ініціативи. Нашими гідами будуть Андрій Гурець, директор департаменту заходів Одеської кіностудії таДмитро Міронов, начальник цеху освітлювальної і знімальної техніки.  

“Сніг у Флоренції” – перший балет за твором видатної поетеси Ліни Костенко поставили на сцені Одеської національної опери. Ми побували на прем'єрі, поспілкувались з авторкою вистави хореографинею Олесею Шляхтич та композитором Золтаном Алмаші про те, як вони працювали над втіленням поезії мовою пластики та музики, про актуальність саме цієї поеми за часів війни та про сенси, які важливі сьогоднішньому глядачеві.На обкладинці фото з ФБ сторінки Одеської національної опери

В Одесі може з'явитись пам'ятник чумакам. Адже одеська міськрада попередньо схвалила цю ідею. Про це на своїй сторінці у Фейсбук сповістила одеська письменниця, представниця групи ініціаторів пам'ятника чумакам в Одесі Євгенія Подмаркова.За словами Євгенії Подмаркової, пам’ятник має не лише увіковічнити чумаків, а й нагадати про роль Одеси та Куяльницького лиману в історії українських торговельних шляхів."Чумацькі шляхи розходилися від Одеси в різні боки: на Балту, Волинь, Молдову, центральну Україну. Фактично Одеса була одним із ключових центрів чумацької торгівлі сіллю і зерном", —розповів історик і краєзнавець Тарас Гончарук.Одеські посадовці у XIX ст. будували інфраструктуру міста з урахуванням чумацьких шляхів, чумацький фольклор тісно пов'язаний з Одесою і навіть родичі Тараса Шевченка теж були чумаками.Детальніше про те, як чумацтво пов'язане із Одесою і чому увіковічненя чумацтва в місті є важливим маркером для розуміння історії міста і області в цілому, слухайте у подкасті Українського радіо Одеса.