Тру сторі. Війна

Обстрілів, каже, не боїться, відколи в Богатирі посеред ночі на нього впала люстра. І десь відтоді ж - знає, що на Донеччині під час тривог потрібно обовʼязково шукати укриття. Олексій Коваленко - волонтер із досвідом. Останні півтора року - це про регулярні поїздки на східний фронт і навіть про візит на Курщину. Про різницю між нашими прифронтовими зонами і їхніми, про плинність запитів, повільність зборів і їхній вплив на життя бійців - говорили в черговому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна”.

Сашко - представник свідомого бізнесу, який донатив, мов навіжений, і постійно на благодійних умовах долучався до волонтерських ініціатив. Також - він провів не один концерт із гуртом “Без обмежень”, аби зібрати на потрібні речі для бійців. Донедавна. Пів року тому - сам став частинкою війська. Про те, чим Сашко займається в армії, ми розповісти не можемо. Але у нього є купа порад для новачків, як показати себе у війську і не отримати проблем, ще в нього є теорії щодо культурної експансії частини України й величезна надія на незламний Покровськ. Досі.

Ледь не всі попередні герої нашого подкасту були добровольцями від початку повномасштабної. У цьому епізоді ми поговорили з Ігорем Сорокіним, який добровільно мобілізувався у 2024-му. Попри наявність бронювання і щоденне оновлення "діпстейту". А може, наперекір останньому. Говорили насамперед про мотивацію і вибір підрозділу, про кола бюрократії, фізичну й моральну підготовку, говорили про життя.

Автомайдан, постійна участь в різних акціях протесту, мітинги проти неоднозначних кадрових призначень, далі політика, дружба із Саакашвілі, від початку повномасштабної - ще кілька публічних виступів щодо потреб ТрО і майже повне медійне затишшя. Донині. Зараз Сергій Яковенко керує артилерією всієї 118 бригади ТрО, більшість часу - власне, з фронту. Про те, як змінилася арта за ці два роки, про навчання не тільки своєї бригади і про те, чому більше не пише коментарі в соцмережах - говорили з черговому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна.”

Кишенькові гроші для дітей загиблих бійців, вітання їх із днями народження, літнє оздоровлення для дітей 118 бригади, квитки в кіно чи на концерти для дружин захисників. Цими й іншими проєктами опікується капеланська служба черкаської ТрО. Зокрема - Микола.До повномасштабної Микола був активним громадським діячем: очолював фонди, боровся за прозору і чесну політику, був фасилітатором і фандрейзив на класні проекти для міста. І зараз фандрейзить на такі важливі проєкти. Його історію слухайте в черговому епізоді подкасту "Тру сторі. Війна".

Він заходить до студії, вітається і називає себе - Отець Володимир. І це не вже не просто про духовний титул, а й про позивний. Володимир Гладковський - священнослужитель, який пройшов два Майдани, став капеланом і з 2014-го року постійно їздить до бійців на фронт. У черговому епізоді подкасту "Тру сторі. Війна" ми говорили про те, хто може стати капеланом і чому це недоступно священникам упц мп, про зв'язок церкви і влади, про лікування тишею. І предметно пройшлися по обов'язках капеланської служби 118 бригади ТрО, яка, як каже Отець Володимир, часто сама собі ставить завдання і дає зобов'язання втілювати. Наприклад, оздоровлювати дітей бійців і загиблих побратимів, інколи - навіть у борг, але обов'язково оздоровлювати. Аби бійці і рідні відчували, що іншим не байдуже до захисників.

Він у політиці з 2014го року. Тоді був обраний нардепом, нині в обласній раді. Та з початку повномасштабного вторгнення - Петренко асоціється виключно з волонтерством і 3-ою ОШБ. Та і сам, зізнається, вже не особливо орієнтується в ситуації в сесійній залі. Про різницю в допомозі бригаді на початку повномасштабної і зараз, про пошук партнерів в Україні і за кордоном, про внутрішню цензуру, щоб не нашкодити підрозділу і про останній вихідний керівника штабного фонду 3-ої ОШБ - слухайте в черговому епізоді подкасту "Тру сторі. Війна".

Один із перших епізодів "Тру сторі. Війна" був записаний саме з Максом. Він повернувся з-за кордону після початку повномасштабки і за кілька місяців - уже був у війську. Колишній журналіст Максим Гаптар на початку служби ще знімав класні відоси і подумував про воєнний блог, та далі - було більше окопів, а потім більше навчань і ще навчань. Власне, про все, що було далі - поговорили в новому епізоді подкасту.

Під час боїв у Попасній Євген втратив 98% зору, а зараз уже вправно стріляє з лука, займається різними видами спорту і навчається на реабілітолога. Аби надалі допомагати тим, хто повертатиметься із фронту з травмами. Увесь шлях після поранення він крокує за руку із дружиною. Щодня освоюючи все більше маршрутів і справ самостійно. Для нього, каже, важливі дві речі: не бути для близьких тягарем і не чути на вулицях російської у той час, коли з фронту повертають захисників на щиті.

Олександр працював в Польщі, та вже в перші дні повномасштабного вторгнення рушив додому. Майже весь 2022-ий боронив Київщину й Запорізький напрямок в добробаті, без виплат і якихось бонусів. Далі долучився до 3-ої ОШБ, із якою пройшов найзапекліші бої під Бахмутом. Там втратив найближчого товариша, також - кінцівку. Життя "Берліна" зараз це постійні тренування і велика мрія - створити масштабний навчальний центр із страйкболом, дроновими трасами й рештою. "Війна не відпустить нікого з бійців", - каже він. Більше про шлях Берліна слухайте в черговому епізоді подкасту “Тру сторі. Війна”.