Подкаст(на)памʼять

Як повʼязані памʼять та релігія? Чи впливає релігія на нашу ідентичність й уявлення про минуле? Чому, коли йдеться про памʼятання трагічних подій, ми часто використовуємо релігійні символи? Що говорить про наше суспільство участь церков у меморіальних подіях?Розбираємося разом з істориком, викладачем Київської школи економіки та координатором Лабораторії дослідження релігії у КШЕ Андрієм Фертом.Детальніше, про що говоримо: наскільки християнство важливе для української ідентичності? що таке християнський націоналізм на прикладі США та України? про роль релігійних організацій у сучасній культурі памʼяті релігійні символи та образи у меморіалах: як сприймати і діяти? чи вірні УПЦ МП є гомогенною спільнотою? чи закон – ефективний механізм, щоб завадити російському впливу на православних в Україні? як УПЦ МП репрезентує історію та які це має наслідки?

Альона Пензій, керівниця кіноархіву Довженко-Центру та кінознавиця розповідає: чому жоден кінематограф не позбавлений ідеології; чи можлива чесна розмова про Довженка і як ставитись до українського радянського кіно; про неочевидне в «поетичному кіно» 1960–1970-х – роботу з травмою Другої світової війни; як українські режисер/ки знімають фільми про 1990-ті й радянський час, звертаючись до родинних історій чи досліджуючи архіви; етику в кіно про травматичне минуле. Які фільми обговорюємо:З українського радянського кіно:«Звенигора», «Поема про море» Олександра Довженка, «Коліївщина» Ігоря Кавалерідзе, «Богдан Хмельницький», «Тарас Шевченко» Ігоря Савченка, «Хто повернеться – долюбить» Леоніда Осики, «Київські фрески» Сергія Параджанова, «Совість» Володимира Денисенка, «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка, «Білі хмари» Роллана Сергієнка, «Липневі грози» Анатолія Карася та Віктора Шкуріна, «Мі-кро-фон!» Георгія Шкляревського.Періоду незалежності:«Живі» Сергія Буковського, «Носоріг» Олега Сенцова, «Я і Фелікс» Ірини Цілик, «Ти мене любиш?» Тоні Ноябрьової, «Назавжди-назавжди» Анни Бурячкової, «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка, «Під знаком якоря» Тараса Співака, «Фрагменти льоду» Марії Стоянової.

У першому випуску проєкту ми поставили питання «Що таке національна памʼять?» тодішньому керівнику УІНП Антону Дробовичу. Тепер розбираємось, як трактує національну памʼять і її значення для суспільства новий очільник інституції. А також говоримо про роль артефактів у роботі з памʼяттю на прикладі Русі й не тільки.ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram

Памʼять про сучасну російсько-українську війну, яка формується в нас на очах, – одна з наскрізних тем подкасту. Це закономірно. Довкола меморіалізації війни триває насичена, а подекуди складна й гостра дискусія.Процес формування памʼяті про війну підсвічує проблеми в культурі памʼятання загалом і ставить багато питань. Яку культуру памʼяті Україна сформувала за десятиліття незалежності? На що можемо опертися, щоб створити якісні та людяні меморіальні проєкти? Як пропрацювати радянську спадщину – і локалізовану в конкретних місцях, і міцно зашиту в підходи до памʼятання?Ми запросили Катерину Семенюк – культурну менеджерку, кураторку і співзасновницю платформи культури памʼяті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, щоб разом пошукати відповіді на ці питання. Розмова відбулася наприкінці 2024 року. Одне з завдань команда Минуле / Майбутнє / Мистецтво бачить у тому, щоб формувати нову культуру памʼяті в Україні. У 2024-му платформі виповнилося 5 років. Меморіалізація російсько-української війни належить до магістральних напрямів її діяльності.Про що говоримо у подкасті: що таке мова памʼяті, яка вона в Україні? поточні прояви меморіалізації війни: які є виклики й проблеми? низові ініціативи у памʼять про загиблих; роль громад і держави; проблеми конкурсів на меморіальні проєкти та чи є альтернатива? меморіалізацію різних досвідів війни; передумови якісного меморіального проєкту. Посилання на проєкти і матеріали, про які йшлося у розмові: відеокурс «Мова меморіалів» https://courses.zrozumilo.in.ua/courses/course-v1:eef+EEF-050+March2023/about Лабораторія практик меморіалізації: кейс Мощуна https://pastfutureart.org/moshchun-case/ Лабораторія практик меморіалізації: кейс Харкова https://pastfutureart.org/kharkiv-case/ проєкт Катерини Бучацької у межах Лабораторії мистецьких досліджень про досвіди війни «Земля повернення, земля турботи» https://www.landtoreturn.com.ua/ua/this-world-is-recording.html десять принципів меморіалізації війни https://uinp.gov.ua/memorializaciya/9-pryncypiv-memorializaciyi-yakoyu-mozhe-buty-pamyat-pro-viynu ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram

«Історії з архівів КГБ – “вічнозелена тема”, до якої завжди буде інтерес», – каже історик Едуард Андрющенко. Він – відомий дослідник архівів радянських спецслужб, які узагальнено називають «архівами КГБ». На основі власних досліджень Андрющенко написав книгу – «Архіви КГБ. Невигадані історії». І саме працював над наступною – про Віктора Петрова (Домонтовича), радянського шпигуна в українському авангарді, коли записувався подкаст.З розмови з Едуардом Андрющенком ви дізнаєтеся, як працювати з архівами КГБ; чим вони можуть бути корисні; які справи реально знайти, а які – практично знищено; як діяла система та як вона взаємодіяла з українською дійсністю. І ще відкриєте для себе багато неочікуваних, абсурдних і захопливих історій з архівних справ. Наприклад, про киянина-шпигуна північнокорейської розвідки або крадіжку паспорта в онуки Івана Франка.00:00 – інтро00:54 – нова книга про Віктора Петрова (Домонтовича) – радянського шпигуна в українському авангарді03:03 – історії з архівів КГБ – «вічнозелена тема»05:07 – відкриття архівів09:18 – поширені ілюзії про архіви КГБ10:30 – знищення справ13:15 – з чого почати дослідження18:03 – погляд на радянську дійсність очима кагебістів24:12 – портрет кагебіста35:03 – незручні події минулого: як реагувало КГБ?40:30 – КГБ й українські митці43:56 – відносини «радянських класиків» із системою 48:26 – контроль чи хаос – що переважало у системі КГБ?58:17 – як КГБ вкрало паспорт в онуки Івана Франка01:01:49 – методи роботи, вербування, компромати01:04:55 – медійні проєкти на основі архівних справ01:09:14 – історія киянина, якого завербувала розвідка Північної Кореї01:11:36 – як зробити історію популярною і достовірною водночас?01:19:00 – абсурдні та улюблені історії з архівів КГБℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram

Памʼятаєте, як у перші дні повномасштабного вторгнення соліст «Бумбоксу» Андрій Хливнюк заспівав «Ой, у лузі червона калина»? А хто знає, що ця пісня родом із Першої світової війни? Як і, до речі, сумно відома після Революції гідності «Плине кача»…Пісні – не єдиний спадок Першої світової, який ми здебільшого не асоціюємо з тією війною та участю в ній українців.Внаслідок першого глобального конфлікту в історії людства в нашому побуті зʼявились чай у пакетиках, одяг на блискавці і навіть веганські сосиски. Велика частина меморіальної культури, зокрема тієї, яку ми засвоїли у спотвореному радянському варіанті, як от вічний вогонь і памʼятник невідомому солдату, теж походять із Першої світової війни. Врешті-решт всеохопна мобілізація суспільства вперше відбувається тоді ж.Перша світова війна розпочалася 110 років тому. Західна історіографія датує її початок 28-м липня, коли Австро-Угорщина оголосила війну Сербії після вбивства австрійського ерцгерцога Франца-Фердинанда і його дружини Софії сербським націоналістом Гаврилом Принципом у Сараєво. В українських підручниках початком світової війни вважається 1 серпня, коли у конфлікт вступили Німеччина та Російська імперія.Через Україну проходив Східний фронт. Українці воювали не лише на Східному фронті та не лише в арміях Австро-Угорщини і Російської імперії, до яких тоді входила більшість України. Є вражаючі історії вихідців з України, які служили у канадських та австралійських і новозеландських підрозділах армії Британської імперії, брали участь у кампаніях у різних частинах земної кулі.Про все це (і не тільки) говоримо у цьому випуску подкасту (На)памʼять. Гість випуску – історик, дослідник Першої світової війни Іван Стичинський.ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram

Саморобна іграшка, земля з парку в Луганську, татові військові рукавиці, ключі від квартири, куди неможливо повернутися, – все це артефакти Музею воєнного дитинства в Києві. Їх до колекції передали діти, чиї історії записала команда музею.Київський Музей воєнного дитинства є частиною міжнародного проєкту, започаткованого в Боснії та Герцеговині у 2017 році. Українська команда працює з 2018-го і за цей час записала близько 500 інтервʼю з дітьми з України. Місія музею в тому, щоб діти, у чиє життя увірвалася російсько-українська війна, самі могли розповісти свої історії. Щоб голоси дітей і явище воєнного дитинства були частиною розповіді про цю війну.Директорка Музею воєнного дитинства в Києві Світлана Осіпчук стала гостею сьомого випуску подкасту (На)памʼять.З розмови з нею ви дізнаєтеся:- як музей збирає і зберігає історії воєнного дитинства- що робить команда музею, щоб це не був проєкт, де дорослі говорять про дітей і замість дітей- як музей може бути не тільки місцем, де розповідають історію, а й простором, де працюють із травмою- які зворушливі та навіть подекуди смішні речі діти передають у музей і що вони для них символізують00:00 Інтро01:14 Створення Музею воєнного дитинства в Боснії та Герцеговині та Україні04:04 Сприйняття воєнного дитинства до російського повномасштабного вторгнення і після09:16 Як музей записує спогади дітей10:42 Що передають діти у колекцію музею13:59 Як давати голос дітям, а не лише розповідати про них20:33 Доречні і недоречні форми вшанування памʼяті. Приклад памʼятника загиблим дітям у Харкові25:08 Як говорити з дітьми про втрату і війну32:45 Як жити з досвідом війни у дитинстві? Приклад боснійського суспільства38:10 Про важливість правосуддя та плюралізму історій для оздоровлення суспільства після війни 43:27 Історія одного артефакта про любов і піклування на тлі втратиℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram

За два роки українські митці створили величезну кількість робіт, які є хронікою повномасштабної війни.Щоб зберегти ці твори, команда мистецтвознавців з громадської організації «Музей сучасного мистецтва» створила Архів мистецтва воєнного стану https://waa.umca.art Це велика база онлайн, яка містить тисячі робіт, створених українськими митцями і мисткинями після 24 лютого 2022 року.  За її допомогою можна відстежити буквально по днях, що відбувалося в українському суспільстві під час повномасштабної війни, через реакції на події українських художників і художниць.У подкасті (На)памʼять співкоординаторка Архіву мистецтва воєнного стану, мистецтвознавиця Галина Глеба розповідає, чим архів корисний кожному і як роботи митців документують війну та допомагають відрефлексувати пережите.01:30 Як виник Архів мистецтва воєнного стану02:37 Про миттєву реакцію художників на війну05:31 Як працює архів09:43 Чим архів корисний для кожного користувача13:58 Аналіз суспільства на основі архіву21:14 Митці у війську28:24 Мистецькі щоденники війни38:15 Меми під час війни45:24 Митці, за якими варто слідкуватиПро яких митців детальніше говоримо у подкасті:Вітер Степовий: https://www.instagram.com/viter.stepoviy?igsh=b2t1NWRmOHJ5bzdhКостянтин Поліщук: https://waa.umca.art/artists/kostyantyn-polishchukВлада Ралко: https://waa.umca.art/artists/vlada-ralkoІнга Леві: https://ukraineablaze.art/artists/inga-levi/double-exposureОлександр Грехов: https://waa.umca.art/artists/oleksandr-grekhovℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram

Чи існують у суспільстві негласні табу на обговорення повʼязаних з Голодомором тем? Чому штучний голод – лише один з інструментів геноциду українців? Які аспекти Голодомору мало досліджені? Традиції вшанування памʼяті жертв – які усталені та чи потрібні нові? Чи треба перейменувати День памʼяті жертв голодоморів? Які проєкти про Голодомор – дослідницькі, мистецькі, кіно, книги – варті уваги? На якому етапі будівництво другої черги Національного музею Голодомору і його майбутня експозиція? ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram

Якими були ідентичність українців та їхнє ставлення до незалежної держави у момент проголошення Україною незалежності в 1991-му? Як ми змінилися за 32 роки? Що вплинуло на ці зміни?Про це говоримо з  директором Інституту соціології Національної академії наук України Євгеном Головахою.ℹ️ Це подкаст про те, як українці памʼятають минуле і сучасну російсько-українську війну. Які проєкти про історію допомагають краще розуміти себе сьогодні.Автори й ведучі подкасту  – кінокритик і співробітник Українського інституту національної памʼяті Ігор Кромф та дослідниця Центру прав людини і меморіалізації війни Київської школи економіки Вікторія Скуба.Подкаст виходить у співпраці з Українським інститутом національної памʼяті та за підтримки Медіацентру Україна.УІНП – державна інституція, що працює у сфері історичної памʼяті https://uinp.gov.uaМедіацентр Україна – комунікаційна платформа, створена у перші дні після повномасштабного вторгнення РФ як спільна ініціатива громадськості, влади та відповідального бізнесу https://mediacenter.org.ua/uk/Технічним партнером є агенція RMA https://rma.teamInstagram