Локальна історія

Чи існував єдиний український націоналізм і чому ми досі намагаємось пояснити його занадто просто? Як формувалися ці ідеї у ХХ столітті - і чому вони були значно складнішими, ніж нам здається сьогодні? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про книгу Мирослава Шкандрія "Український націоналізм. Політика, ідеологія та література. 1920–1956" - одну з найглибших спроб осмислити це явище поза міфами та спрощеннями.Розбираємося, чому український націоналізм не був цілісною ідеологією, а радше мозаїкою різних ідей, середовищ і поколінь. Як на нього впливали література, інтелектуальні дискусії та політичний контекст міжвоєнної Європи? Чому імена Донцова, Бандери чи інших діячів - це лише частина значно ширшої картини, і як змінювалися самі ідеї залежно від часу та обставин?Ця розмова - про складність замість простих відповідей. Про те, як інтелектуальне середовище Галичини та Волині формувало модерний український націоналізм. Про вплив літератури на політичні ідеї та про те, чому ми досі дивимося на ці процеси через спрощену оптику. І головне - про те, як читати такі книги сьогодні, щоб краще зрозуміти не лише минуле, а й самих себе.📌 Важливі моменти:00:00 - Вступ. Чому ми спрощуємо український націоналізм01:13 - Чи був український націоналізм єдиним? Різні ідеї та підходи03:00 - Донцов, Бандера та інші: як персоналії спотворюють розуміння05:02 - Чому Україна запізнилася зі створенням національного проєкту?06:25 - Хто формував націоналізм: інтелектуали, середовище, покоління?08:12 - Як формується нація: роль церкви, освіти і соціальних змін?11:44 - Чи могла ОУН не з’явитися? Вплив польської політики14:15 - Польський погляд: асиміляція, страх і державна логіка20:10 - Галицький чи загальноукраїнський націоналізм?22:39 - Уявна Україна: як націоналісти бачили простір держави25:07 - Література як рушій: як ідеї стають масовими40:37 - Чому ця книга змінює погляд на український націоналізмДодайте це видання до своєї домашньої бібліотеки:Мирослав Шкандрій "Український націоналізм: Політика, ідеологія та література, 1920–1956"

Ногайці до кінця ХІХ століття становили абсолютну більшість населення українських степів. Ба більше, протягом століть залишалися найчисельнішою етнічною групою краю. Після Суворовського геноциду структуру їхнього суспільства було зруйновано і ногайці перетворився на міноритарну спільноту Російської імперії.У 4 епізоді подкасту “За порогами” кандидат історичних наук Владислав Грибовський розповідає про те, хто такі ногайці, яким був уклад їхнього життя на українському Півдні, трагедію переселення та повернення до приазовських степів. Важливі моменти:00:00 Вступ00:27 Гість Владислав Грибовський01:21 Хто такі ногайці08:00 Взаємодія з козацтвом11:30 Що змінили стабільні кордони 15:30 Ногайці перейшли на бік імперії25:10 Коли зникло Кримське ханство26:25 Роль Суворова у долі ногайців28:18 Чому повстали ногайці30:16 Трагедія переселення31:40 Повернення до приазовських степів40:00 З кочівників в осіле населення📌 Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.ua/product/zaporizhzhya-7-2026/Команда подкасту: Ведучий – Віталій ЛяскаЗйомка та монтаж – Захар БатченкоЗвукове оформлення – Яна ШпачинськаДиктор – Павло НечитайлоВізуальне оформлення – Анастасія СтаркоПродюсування – Аліна БродаКоординація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів

Чому ми звикли вважати феноменами Галичину чи Донбас, але так рідко говоримо про унікальність Поділля? Чи було воно просто «проміжним пунктом» на мапі України, чи навпаки — найсхіднішим форпостом європейської цивілізації? У новому випуску «Нащо читати» ми занурюємося в історію регіону, який століттями був живим фронтиром, місцем зустрічі кочівників та землеробів, Сходу та Заходу.Разом з істориком Віталієм Михайловським розбираємося, як формувалася подільська ідентичність і чому вона настільки рухлива. Чому Поділля постійно ділили: від князів Коріатовичів до радянських перейменувань? Де проходив справжній цивілізаційний кордон і як так сталося, що шотландці торгували подільським вином у Гданську?Ця розмова — про те, як Поділля перетворилося на унікальний «плавильний котел», де співіснували українці, поляки, євреї, вірмени та турки. Ми говоримо про повагу до іншого, про традицію двох Різдв та про те, чому подоляни завжди покладалися лише на власні сили. Чи можна написати історію всієї України крізь призму одного регіону? Дізнайтеся, як стародавнє Поділля продовжує жити в нашій кухні, звичках та характері сьогодні.📌 Важливі моменти:00:00 - Вступ. Книга "Феномен Поділля" та "Локальна Історія"02:04 - Феномен «звичайності» Поділля07:54 - Чи існує сучасна подільська ідентичність?09:48 - Полонізація, румунізація: як це працювало15:52 - Кава до османів? Ранні контакти зі Сходом19:29 - Васальна залежність: Литва, Польща, Угорщина26:01 - Шотландці на Поділлі та винна торгівля34:21 - Поділля як «кінець світу» чи шанс для кар’єри 44:03 - Відродження регіональної гастрономії Віталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Яку дату вважати часом заснування Запоріжжя? Чи є джерельні підтвердження версії про Х століття? Чи покладатися на думку про те, що місто заклала Російська імперія в межах колонізації краю? Історик Павло Кравчук у 3 епізоді подкасту “За порогами” розповідає про засновників Запоріжжя: купців, чиї двори сягали гігантських розмірів, чумаків, які осідали в місті, щоб вести бізнес ближче до митниці, переселенців з Гетьманщини та запорожців, які слідували за ними.Як на формування громади Запоріжжя вплинули два великі торговельні шляхи, які пролягали поряд: Правобережний – до Катеринослава та Лівобережний – на Слобожанщину? Слухайте у подкасті! Важливі моменти: 00:00 Вступ00:27 Гість Павло Кравчук01:45 Версії заснування Запоріжжя05:00 Х століття – звідки ця згадка?15:10 Засновники міста – хто це?20:00 Переселення людей з Гетьманщини22:00 Чому запорожців не було серед засновників?24:30 Чи є рік заснування Запоріжжя?27:00 Хто сформував громаду міста31:29 Офіційного поселення не існувало до 178533:40 Як поселення перетворилося в місто 34:00 Чим торгували: риба, дерево, хліб, сільПроєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.u...Команда подкасту:Ведучий – Віталій ЛяскаЗйомка та монтаж – Захар БатченкоЗвукове оформлення – Яна ШпачинськаДиктор – Павло НечитайлоВізуальне оформлення – Анастасія СтаркоПродюсування – Аліна БродаКоординація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів

Чому концепт "Східної Європи" поступово зникає і чи існував він насправді? Як століттями конструювалися географічні межі нашого регіону та чому Україна сьогодні прагне стати частиною Центрально-Східної Європи? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про гучну книгу Якоба Мікановського "Прощавай, Східна Європо". Це глибока, дуже особиста історія розділених земель, яка ламає імперські та радянські стереотипи про наш дім. Розбираємося, де насправді знаходилися політичні центри українських земель у різні епохи — від Стамбула і Москви до Кракова, Вільна та Відня. Чому історія наших найближчих сусідів (Угорщини, Словаччини, Румунії) залишається для нас суцільною "білою плямою", хоча ми маємо спільне багатовікове минуле? Як Якоб Мікановський через історію власної родини показує унікальний багатонаціональний плавильний котел Європи, який був безжально знищений у XX столітті. Ця розмова — про еклектику вір, народів та культур. Про те, як створення сучасних національних держав назавжди уніфікувало строкатий світ наших предків. Про трагедію, коли багаторічний сусід раптом стає ворогом, і про те, чому без вивчення історії тих, хто поруч, ми ніколи не зрозуміємо власної ідентичності. Де наш справжній дім і чи зможемо ми повернути втрачену Європу?📌 Важливі моменти:00:00 - Вступ. Новий погляд на нашу історію через книжки01:13 - Східна Європа — це вже минуле? Чому Польща і Чехія відхрещуються від Сходу04:30 - "Винайдення Східної Європи": де насправді проходила межа цивілізацій?08:30 - Україна як частина Центрально-Східної Європи: пошук свого місця09:20 - Шокуюча географія: кому підпорядковувались українські землі у XV столітті?11:40 - Інтимна історія поколінь: як велика політика ламала долі простих сімей15:10 - Трагедія XX століття: як війни створили мононаціональні держави20:00 - Чому ми не знаємо своїх сусідів? Проблема української історіографії24:00 - Угорський та словацький досвід: асиміляція, комплекси і сучасна політика27:50 - Османська спадщина та унікальний кримський "плавильний котел"29:56 - Скільки України в книзі Мікановського? (Від Харкова до Галичини)32:00 - Прощання зі світом: кінець неймовірної еклектики вір та культур39:00 - Чи мала Східна Європа шанс на створення єдиної ідентичності?43:40 - Ефект кинутого каменя: де у майбутньому ми будемо шукати справжню Європу?Придбати книжку Якуба Мікановського "Прощавай, Східна Європо: особиста історія розділених земель"

Що відбувалося на землях Запоріжжя між княжою добою та поширенням козацтва? Кому належав Південь у XIII–XV століттях? Невже концепція Дикого Поля – це посестра Новоросії?У другому епізоді подкасту “За порогами” доктор історичних наук Віктор Брехуненко у подробицях розповідає про становлення козацтва: теорії походження, триб життя, тюркські впливи, взаємодію з сусідами. Простежує, як козаки стали оборонцями українського простору, сформували свою еліту та увійшли в образ християнських лицарів. У цьому випуску також почуєте, чим степовий фронтир в Україні подібний та відмінний зі світовими прикордоннями. Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія”.

Чому українці досі погано знають історію Заходу? Як Радянський Союз десятиліттями будував "залізну завісу" в науці, відрізаючи нас від світового контексту? У новому випуску рубрики "Нащо читати" говоримо про монументальну працю сера Крістофера Кларка "Революційна весна". Це книга про 1848 рік — "Весну народів", яка змінила Європу назавжди, але про яку в наших підручниках пишуть сухо і нудно.Розбираємося, чому події 1848 року — це не просто дати, а момент народження сучасної Європи та націй. Як так сталося, що Галичина отримала свободу від кріпацтва набагато раніше, ніж Велика Україна під Росією? Чому російський цар Микола І став "жандармом Європи", рятуючи Австрійську імперію від розпаду, і як це перегукується з сьогоденням? Ця розмова — про соціальну прірву, що породжує бунти, про паралелі між штурмом Капітолія прихильниками Трампа і паризькими барикадами XIX століття. Про те, як "маленькі люди" творять велику історію, і чому без розуміння "Весни народів" неможливо зрозуміти сучасну Україну.📌 Важливі моменти:00:00 - Чому ми не знаємо західної історії? Вплив "совка" та ізоляція04:12 - Проблема українських книжкових магазинів: де світовий контекст?06:20 - Пастка перекладів: чому ми читаємо джерела викривлено?13:17 - "Революційна весна" Крістофера Кларка: книга, що повертає нас у Європу18:40 - Як працює західна наука: професор, студенти і колективний розум22:05 - Як війна XVII століття створила поняття суверенітету27:50 - "Де моя батьківщина?": як німці шукали ідентичність у XIX ст.33:20 - Глобальний контекст: революція в Європі, відлуння в Австралії36:00 - Бідність як двигун революції: жахливі умови життя простих людей37:45 - Галицькі хрести свободи 1848 року vs російське кріпацтво40:30 - Чим події 1848 року схожі на штурм Капітолія у США (2021)?44:00 - Несподіваний Бісмарк і роль Гарібальді46:40 - Угорська травма і як Росія "рятувала" Австрійську імперію48:30 - Чи була "Весна народів" поразкою? (Спойлер: Ні!)51:00 - Кримська війна як розплата Росії за "жандармство"53:00 - Жінки в політиці XIX ст.: феномен Жорж СандВіталій Михайловський – доктор історичних наук, професор Київського столичного університету імені Бориса Грінченка — разом із Віталієм Ляскою обговорюють головну історичну книгу року: "Революційна весна" Крістофера Кларка.Придбати книжку Крістофера Кларка "Революційна весна: боротьба за новий світ, 1848—1849"

Що знаємо про Запорізький край часів Русі? Унікальну інформацію про Дніпрові пороги у Х столітті зафіксував імператор Візантії Костянтин Багрянородний. Загибель князя Святослава за порогами оповита легендами: чи справді печенізький хан зробив з його черепа чашу для трунків, чи нещодавно знайдений на Хортиці меч належав князю? Хто такі бродники? Як на цих теренах уживалися різні етнічні сили у ХІІ–ХІІІ століттях?Про це у першому епізоді подкасту “За порогами”, присвяченого історії Запоріжжя, розповів дослідник історії Русі, кандидат історичних наук Вадим Арістов. Проєкт створено у співпраці із Запорізькою міською радою. Більше про Запоріжжя читайте у номері журналу “Локальна історія” — https://publishing.localhistory.org.ua/product/zaporizhzhya-7-2026/Важливі моменти: 00:00 Вступ 00:27 Подкаст про Південь України від середньовіччя до ХХ ст.00:57 Гість Вадим Арістов, дослідник Русі01:05 Перша згадка про Дніпрові пороги у Багрянородного02:36 Назви Дніпрових порогів двома мовами05:59 Тюркський світ на Півдні України09:19 Торгівля русів з Візантією10:02 Правдиві факти про князя Святослава 12:40 Загибель Святослава на порогах15:06 Чаша із черепа князя: правда і міфи про загибель17:50 Меч з Хортиці: чи справді належав Святославу18:53 Сакральне значення Хортиці21:29 Край за порогами у 12–13 ст.24:15 Руське населення у степу: поселення і держконтроль26:45 Бродники: хто вони?32:00 Союз руських князів і половців34:40 Що у степу змінили монголи36:00 Шовковий шлях на теренах УкраїниКоманда подкасту: Ведучий – Віталій Ляска, Зйомка та монтаж – Захар Батченко, Звукове оформлення – Яна Шпачинська, Диктор – Павло Нечитайло, Візуальне оформлення – Анастасія Старко, Продюсування – Аліна Брода, Координація – Діана Ярмус, Наталя Гаврилів

У завершальному епізоді подкасту «Іван Франко: кохання без міфів» продовжимо тему 7-го випуску й поговоримо переважно про 1883–1885 роки, коли Іван Франко перебував на роздоріжжі вибору дружини. У ньому спробуємо поглянути, які ще варіанти він розглядав і хто був би не проти отримати від Франка таку пропозицію. А також пошукаємо відповіді напитання: що завадило якійсь із цих історій завершитися весіллям.  Над випуском працювали:Автор ідеї, сценарист та ведучий:Ігор МедвідьНаукова консультантка: НаталіяТихолозКонсультантка з питань гендерноїчутливості: Оксана КісьЕкспертка: Алла ШвецьОзвучення жіночого голосу: ХристинаРикмас Озвучення чоловічого голосу: ВікторМартинюкЗвукозапис: Захар Батченко Монтаж: Захар Батченко, ВікторМартинюкСаунддизайн: Віктор МартинюкМузична тема: МаріяКошелінська-МартинюкДизайн обкладинки: Віктор Мартинюк;графіка: Тарас КебМенеджер проєкту: Любомир БільоКомунікаційниця проєкту: АнастасіяКовалишин Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства.   У подкасті прозвучали пісні:Назарій Яремчук, Ніна Мельник «Потой бік гора» // https://www.youtube.com/watch?v=ir-vGoCmgOY«Оце тая стежечка» (сл. ІванаФранка, муз. Миколи Лисенка) у виконанні Христини Рикмас   Джерелата література, використана при підготовці епізоду:  Білецька Марія. Картини з життяІвана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 180–185.Боднар Лариса. Невідомі lovestories Івана Франка. Історія друга // https://frankolive.wordpress.com/2018/05/06/невідомі-love-stories-івана-франка-історія-друг/ Грицак Ярослав. Пророк у своїйвітчизні: Франко та його спільнота (1856–1886). Київ, 2006.Грицак Ярослав. Ще один жмуток доісторії “Зів’ялого листя”: коментарі Уляни Кравченко до свого листування зІваном Франком / До джерел. Збірник наукових праць на пошану ОленаКупчинського з нагоди його 70-річчя. Т. ІІ. Київ-Львів, 2004. С. 493–527.Денисюк Іван, Корнійчук Валерій. Невідоміматеріали до історії ліричної драми Івана Франка “Зів’яле листя” / Запискитовариства імені Шевченка. Т. CCXXІ: Праці Філологічної секції. Львів,1990. С. 265–282.Іван Франко.Зібр. тв. у 50 т. Т.48. Київ, 1986. Кравченко Уляна. Пісня і квітидля нього / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 199–203.Кравченко Уляна. Щирий друг івчитель / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 193–199.Лапій Марія. “Думками, душеюналежали ми до себе”: взаємини Уляни Кравченко та Івана Франка.Київ, 2025.Попович Климентина. Спомини проІвана Франка / Спогади про Івана Франка. Львів, 2011. С. 185–193.   Подкаст «Іван Франко: кохання безміфів» записується у межах проєкту «Реставрація сенсів (до 100-ліття ідеї ДомуФранка)» громадської організації «Асоціація Музеїв Івана Франка» на базі ДомуФранка у співпраці з видавництвом «Локальна історія» за підтримки Фундації ЗМІNу межах сталого партнерства. 

Блаженніший Святослав поділився спогадами про дитяче Різдво, коли за ними, малими колядниками, їздила вулицями міліція у бобіку, про колядки в радянській армії, Різдво в Аргентині, коли немає снігу. Про те, як не втратити надію у найтемніші часи. Гість подкасту "Крафтове Різдво" – предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук. Ведуча – Надійка Гербіш. Проєкт створено спільно з Кредобанком.