Голоси фронтиру

Війна стирає відчуття часу. Життя перетворюється на застиглумить. А думки повільно розчиняються у темному лісі серед тіней і примарнихспогадів, поки доля вже готує новий наказ.Слухайте особисті тексти від Артема Чеха, фіналіста преміїімені Юрія Шевельова 2025 та володаря спецвідзнаки Радіо Культура, про життяпісля точки неповернення — щодня у подкасті від Суспільне Культура.

На Новий рік завжди хочеться гірлянд й просеко. Але який уцьому сенс, що святкувати, коли над містом замість феєрверків працює ППО?Слухайте особисті тексти від Артема Чеха, фіналіста преміїімені Юрія Шевельова 2025 та володаря спецвідзнаки Радіо Культура, про життяпісля точки неповернення — щодня у подкасті від Суспільне Культура.

Іноді війна звучить не вибухами, а безсонням, буржуйкою таглухим очікуванням тривог. І намаганням утримати рівновагу між провиною,буденністю служби й крихким теплом бушлата, що гріє тіло, але не здатен зігрітидушу.Слухайте особисті тексти від Артема Чеха, фіналіста преміїімені Юрія Шевельова 2025 та володаря спецвідзнаки Радіо Культура, про життяпісля точки неповернення — щодня у подкасті від Суспільне Культура.

Коли війна вимикає чутливість і залишає лише інстинктвиживання, музика повертає право бути людиною. Стає мітриловою ниткою, щозшиває потрощену реальність і допомагає пережити ще один день.Слухайте особисті тексти від Артема Чеха, фіналіста преміїімені Юрія Шевельова 2025 та володаря спецвідзнаки Радіо Культура, про життяпісля точки неповернення — щодня у подкасті від Суспільне Культура.

У поліський лісах, серед слідів окупації і розбризканихспогадів щасливого життя, рятує музика. Знайомі голоси стають приватнимпростором, у якому легше пережити хаос і примиритись з досвідом, який нехотілось повторювати.Слухайте особисті тексти від Артема Чеха, фіналіста преміїімені Юрія Шевельова 2025 та володаря спецвідзнаки Радіо Культура, про життяпісля точки неповернення — щодня у подкасті від Суспільне Культура.

Коли ранки починаються з прильотів ракет, наневисть стаєбуденністю. Між ніжністю до своїх і люттю до ворога народжується страшнаформула виживання. І так чи інакше, а доведеться її використовувати.Слухайте особисті тексти від Артема Чеха, фіналіста преміїімені Юрія Шевельова 2025 та володаря спецвідзнаки Радіо Культура, про життяпісля точки неповернення — щодня у подкасті від Суспільне Культура.

Під звуки сирен страх війни повільно заповзає в тіло істискає груди. А зранку, крізь туман ступору і паніки, світ оживає новимиформами буденності: порожні траси, військкомат і люди, з якими доводитьсяшукати спільну мову у зламаній реальності.Слухайте особисті тексти від Артема Чеха, фіналіста преміїімені Юрія Шевельова 2025 та володаря спецвідзнаки Радіо Культура, про життяпісля точки неповернення — щодня у подкасті від Суспільне Культура.

Місто живе. Кипить життям і повільно готується довесни. От тільки в повітрі тихо осідає відчуття неминучого апокаліпсису — тіньвійни, що вже окреслює свою небажану присутність. Слухайте особисті тексти від Артема Чеха, фіналіста преміїімені Юрія Шевельова 2025 та володаря спецвідзнаки Радіо Культура, про життяпісля точки неповернення — щодня у подкасті від Суспільне Культура.

Чому Бог, в якого віримо не зупинив у секунду російсько-українську війну? І що запитає український доброволець у Бога, в якого вірить в радіоесеї «Господь окопний» письменника, молодшого сержанта ЗСУ Артура Дроня «Героїв не міняють».

Про темний вирій епохи, про те чи багато в житті залежить від круто зіграної фуги Баха. І про те чи кожен метелик помахом крил переписує історію в радіо есеї «Герої без броні» поетеси, музикантки, бойової медикині, молодшої сержантки ЗСУ Єлизавети Жарікової.