Голоси нашого міста

Навесні 2022 року фахівці ЕРАМ почали допомагати вишам зберегти важливу інфраструктуру й перенести сервери у хмарні сховища. Програма покрила понад 25 університетів у Харкові, Києві, Дніпрі, Одесі, Бердянську, Запоріжжі, Чернігові та в інших містах України. У фокусі були міста, які зазнали руйнувань і безпосередніх атак ворога. Понад половина вишів, яким допомогли вберегти дані, розташовані в Харкові. Про те, як це відбувалося, розказали Денис Гриньов, керівник освітніх програм ЕРАМ Україна, віцепрезидент Асоціації ІТ України з освітніх питань, Віктор Каук, доцент кафедри програмної інженерії, науковий керівник Центру технологій дистанційного навчання, ХНУРЕ, Яна Сичікова, проректорка з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету.

Напередодні Великодня до Харкова завітав львівський гурт «Пиріг і батіг» на чолі з Мар’яном Пирожком. Вони представили програму «Замордовані кацапом» — збірку пісень на вірші українських поетів, яких закатували совєти. Ми поговорили з Мар’яном про те, чи є поезія в Україні стадіонною, про поїздку в Старий Салтів, про те, якою він побачив Харківщину вперше із 2016 року. Звичайно ж, послухали його пісень. Долучайтеся!

Які будівлі українського конструктивізму в Харкові постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення? Чому вони — не совєцький спадок, а частина національного культурного коду? Як увіковічувати пам’ять загиблих через архітектуру? Для чого розроблено застосунок «Харківський архітектурний мануал»? Про це — у новому випуску програми. Гостя — Євгенія Губкіна, авторка й дослідниця проєкту «Харківський архітектурний мануал».

У межах кампанії «Гвардія наступу» формують бригаду «Сталевий кордон» — 15-й мобільний прикордонний загін. Хто може до нього вступити та на яких умовах? Якою зброєю будуть оснащені бійці підрозділу та як їх тренуватимуть? Про це — у новому випуску програми «Голоси нашого міста» з Олегом Третьяковим, підполковником, начальником відділення — відділу комплектування четвертого прикордонного загону.

Війна триває. загарбники крадуть життя українців, руйнують міста і роблять все, аби України не стало. Розв’язана росією війна створює додаткову кричущу проблему — сміття. Його кількість зростає у геометричній прогресії. Одноразовий посуд, будівельне сміття, засоби гігієни… Треба вже зараз думати, як їх коректно утилізувати, аби ми не опинилися після Перемоги в умовах екологічної кризи. Аби розібратися в питанні, ми поговорили про ієрархію управління відходами, як вона інтегрована в Європейському союзі та як вона може працювати під час війни. Експертками виступили — Анна Прокаєва, представниця громадської спілки Український альянс Нуль відходів, та Діана Попфалуші, координаторка проєкту, екоблогерка та подкастерка. Запис епізоду відбувається у рамках проєкту «Рамковий закон „Про управління відходами“: аналіз із перспективи відповідності принципам zero waste», який втілюється ГС «Український альянс Нуль відходів» за підтримки фондів Break Free from Plastic i Plastic Solution Fund.

Якщо уявити історію нашої країни у вигляді великої, яскраво ілюстрованої книги — гортаючи її, читач стикатиметься з тим, що безліч оповідань в ній обриваються на найцікавішому. Там, де, здавалося б, все має тільки починатися. «Обірваних» біографій чимало, одна лише згадка про «Розстріляне відродження» переконливо свідчить про це. Зараз наша країна знову вимушена сповільнити свій культурний розвиток, бо ми виборюємо право на своє фізичне існування. «Мистецький фронт», скільки б пафосу не містив у собі цей вислів, нині тримає наші душі в тонусі, дає невеличкий просвіток та розуміння того, що відродження можливе. Ми говорили з актором та засновником Студії фізичного театру Миколою Набокою саме про це. Зупинених на пів слова митців 20-х 30-х років минулого сторіччя. І про те, що спинити цей процес зараз (і вже ніколи) ні в кого не вийде.

Нехай ніхто не кида театру в скрутний час, бо цей час найгірший», — ці слова належать видатному Лесеві Курбасу. Неможливо уявити собі історію української культури 20 століття без нього, він був яскравим спалахом своєї епохи. 25 лютого виповнюється 136 років із дня народження реформатора українського театру. Втім, як говорити про Курбаса, аби це не були пусті балачки? Адже він не був письменником чи поетом, а говорити про вистави, яких ми не бачили — дуже і дуже важко. Додайте сюди ще й той факт, що совєти старанно вичищали архіви. Але й багато чого лишилося і про це яскраво свідчить масштабна виставка «Курбас.Майстерні», яка не так давно з величезним успіхом пройшла у Львові. Працювали над її створенням багацько харків’ян, ми поговорили з культурною менеджеркою та продюсеркою Веронікою Скляровою і про майстерні і про те, як наблизитись до Курбаса, який стрімглав біг далі від побутового театру. А ще — чому варто поцікавитись біографією митця навіть якщо ви вважаєте себе «людиною, далекою від театру».

Гість цього випуску програми «Голоси нашого міста» — Кирило Лукаш, актор, ведучий, волонтер. Поговорили про війну та майбутнє Харкова, про театр й особливості радіо в нашому місті. Слухайте на Радіо «Накипіло».

Що таке «Гвардія наступу»? Хто може влитися в її ряди? Які умови? Про це — у новому випуску програми «Голоси нашого міста». Гість — Олексій Костін, начальник відділу комплектування, підполковник Національної гвардії України.

Героїня нового випуску програми «Голоси нашого міста» — Тетяна Пилипчук, директорка Харківського літературного музею.