Палітурка

«Палітурку» номіновано на аудіопремію «Слушно» — щорічну премію найкращих подкастів країни. Нам потрібна ваша підтримка:: будь ласка, перейдіть за посиланням і віддайте свій голос за цей подкаст у категоріях «Подкаст у жанрі інтервʼю» і «Подкаст про читання і літературу». Дякуємо! *** «Це такий живий Франко, який може щось всередині вас порухати. Це не той текст, де себе треба змушувати рухатись. […] Це текст, який читається динамічно, правда. […] Такий, page-turner: а що ж там буде? Що воно там ще начудило?» В останньому епізоді сезону «Палітурки» говоримо про новелу «Сойчине крило» Івана Франка (1856–1916) — захопливу та несподівано романтичну історію, яка розкриває іншу сторону класика української літератури. Літературний критик Євгеній Стасіневич дискутує із Захаром про femme fatale в українській літературі, вголос думає про те, чому «Сойчине крило» — це більше ніж просто новела про кохання, а цілий літературний експеримент Франка, і розказує, до чого тут Чарльз Дікенс. *** Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи:0:00 – Підтримайте подкаст своїм голосом0:25 – Інтро1:51 – Хто для нас Франко?8:15 – До дзвінка хвилина: про що твір?11:03 – А звідки назва?15:53 – Що треба знати про твір, що не про твір?18:48 – Яких символів твору ми [не] боїмося?23:12 – В чому мораль?28:25 – Це що, новорічна новела?30:47 – Трошечки про духоту у творі33:02 – То в чому прикол?

«Палітурку» номіновано на аудіопремію «Слушно» — щорічну премію найкращих подкастів країни. Нам потрібна ваша підтримка:: будь ласка, перейдіть за посиланням і віддайте свій голос за цей подкаст у категоріях «Подкаст у жанрі інтервʼю» і «Подкаст про читання і літературу». Дякуємо! *** «[Радченко] — ветеран громадянської війни. Це людина, яка тримала в руках зброю, яка вбивала і яка вижила в громадянську війну. І ми би зараз це трактували як ПТСР. Тоді не було такого терміну. […] Але в чому і полягає геній Підмогильного, що навіть не маючи таких визначень, як ми зараз маємо, він зловив типаж у цього Степана Радченка. Амбітна людина, […] яка готова підлаштовуватися і яка зробить для виживання все. […] Тому він готовий заплющувати очі на страждання інших». Обговорюємо роман Валеріана Підмогильного (1901–1937) «Місто». Вадим Карп’як, журналіст та ведучий «Радіо Культура», розмірковує над тим, як Київ впливає на головного героя Степана Радченка. Чи насправді місто перетворює людину, чи, можливо, лише дає їй можливість проявити свої приховані сторони? Яке значення має Київ у романі та як він представлений у творі як українське місто? І до чого тут, прости Господи, Шрек, Карлсон, і «Зоряні війни»? *** Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи: 0:00 – Підтримайте подкаст своїм голосом0:24 – Інтро1:51 – Що треба знати про Підмогильного?4:45 – Трошки про місто і ціни на нерухомість6:08 – Шрек? Що?6:56 – Ще трошки про місто і класовий розділ8:41 – Дуже трошки про «Місто» і альтернативний погляд на місто11:21 – Альтернативна скорочена версія12:40 – Хто кого: місто — Радченка, чи навпаки?15:11 – Розбираємося з урбаністичністю роману19:13 – Хто там ще є окрім міста і Радченка?22:27 – У Радченка ПТСР?27:12 – Герої не для того, аби вони подобалися28:28 – То в чому прикол?

У цьому епізоді говоримо про психологічну малу прозу Григіра Тютюнника (1931–1980), а саме — оповідання «Оддавали Катрю». Український письменник і військовослужбовець Олександр Михед розказує, чому він настільки захоплений письмом Тютюнника, що прочитав «Оддавали Катрю» вісім разів. Що є таким особливим у стилі письма токаря з Полтавської області, який відкрив для себе українську мову на 30 році життя? Як Тютюннику вдається створити психологічний трилер на 15 сторінок? І чим головна героїня повісті схожа на Брітні Спірз? Читайте книгу Олександра та Павла Михедів «Живі. Зрозуміти українську літературу». Читайте розмову із Олександром Михедом про письмо в час, коли мова не дієва. Слухайте розмову Олександра Михеда на Книжковому клубі The Ukrainians про «Три зозулі з поклоном». *** Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи: 0:00 – Інтро2:17 – Чим крутий Тютюнник?4:13 – 5 хвилин неймовірних фактів про Тютюнника8:39 – Навіщо читати Тютюнника сьогодні?12:45 – Про що «Оддавали Катрю»?14:39 – Про що насправді «Оддавали Катрю»?15:30 – Розбираємо геній Тютюнника на прикладі20:46 – Чи жаль нам героїню?23:02 – Про ставлення Тютюнника до Донбасу24:18 – Німий крик Катрі26:41 – Недругорядні другорядні персонажі29:19 – Про поламану любов36:00 – То в чому прикол ?

«Слухай, ну ти подивись все, що робить [телевізор], і от тобі, будь ласка, я дуже прошу, кайдашева сім'я. Тобто всі ці жахливі передачі, про де люди конфліктують, це все про те, що ми». У цьому епізоді «Палітурки» говоримо із Анастасією Євдокимовою про «Кайдашеву сімʼю» — повість Івана Нечуя-Левицького (1838–1918) про дуже дисфункційну родину. Захар відмовляється асоціювати себе із Кайдашами, а Настя розказує, чому нам необхідно прийняти те, що цей твір — не про всіх із нас. *** Цей проєкт став можливим завдяки співпрацю Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи: 0:00 – [Не] відмовляємося читати твір1:06 – Вітаємося2:10 – Дізнаємося головне про колосальне всеобіймаюче око України4:58 – То що це значить?6:52 – Які відчуття викликає «Кайдашева сімʼя»?9:48 – До уроку 2 хвилини: що треба знати про твір?11:38 – Бліц по проблематиці твору13:18 – Бліц по проблемах персонажів19:16 – Кайдаші — це ми всі?28:35 – То в чому ж прикол?

«Я відчуваю цю його втому. І серйозно, якби у мене було якесь поле, я би поїхала. Та ба більше, я б не приїхала звідти би.» У цьому епізоді подкасту поговоримо про Михайла Коцюбинського (1864–1913) та його новелу «Інтермецо». Віра Курико, репортерка та авторка кількох документальних книг, а також ведуча подкасту «Бегонії в агонії», розказує чому цей твір — про нас усіх, і підказує, як можна піти проти Коцюбинського собі на користь. Подкаст Віри Курико можна послухати ось тут. *** Цей проєкт став можливим завдяки співпрацю Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи: 0:00 – Інтро2:24 – Згадуємо базу про Коцюбинського (і Чернігів)5:22 – Говоримо про зраду (і Чернігів)6:57 – Говоримо про Чернігів8:33 – Пригадуємо асоціації з Коцюбинським10:35 – Швиденько переказуємо Intermezzo11:32 – Просимо МОН пояснити12:38 – Усвідомлюємо значення стильового новаторства15:02 – Дивимося на пташку з грудки землі18:55 – Intermezzo — автобіографічна новела?24:01 – Від чого Коцюбинський взагалі відпочивав? (Від Чернігова)25:35 – Ускладнюємо образи і символізуємо метафори27:23 – Розбираємося у значенні трьох собак32:01 – То в чому прикол?

«Те, що література робить із нами, це неймовірні переживання, коли ми просто лежимо в ліжку, в себе вдома, і тут раптом ось цей всесвіт, який перед тобою відкривається, емоційний передовсім. І це фантастика». Сьогодні ми занурюємось у видуманий ніжний світ Володимира Винниченка (1880–1951) і його новелу «Момент». Разом з українським письменником та арт-директором видавництва «Вавилонська бібліотека» Романом Малиновським розбираємося як автор законодавчих проєктів опинився у шкільній програмі з української літератури? Чому сюжет «Моменту» можна переповідати довше, ніж читати ті три сторінки тексту? І яким чином ці три сторінки тексту можуть знов закохати вас у літературу? *** Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи:0:00 – Інтро1:21 – Політик чи письменник?5:30 – Лікар людських душ? Це як?7:43 – Коротко переказуємо сюжет8:53 – Розуміємо, що сюжет не переказати12:19 – Розбираємося, коли читати книгу16:34 – Розбираємося, навіщо читати книжки17:48 – Звичайно ж, про імпресіонізм20:31 – А навіщо у творі головний персонаж?22:48 – Чим цей твір актуальний сьогодні?25:11 – І в чому ж прикол?

«Можливо ми […] заміж не підемо, і не станемо ані дружинами, ані матерями, а будемо самі собі, самі по собі розвиватися. […] Для кінця ХІХ століття, погодься, це є якби модель прогресивна. Я не впевнена, що для сьогоднішніх дівчат, яким по 15-16 років, це буде аж таке відкриття, але їм все-таки теж важливо розуміти, наскільки рано в українській культурі прозвучала така ідея». У цьому епізоді розбираємося із труднощами розуміння «Вальсу меланхолійного» Ольги Кобилянської (1863-1942). Літературознавиця Тетяна Огаркова допомагає Захару зрозуміти, чому цей твір так складно читати, чим він був такий прогресивний для свого часу, і чому ми усі можемо навчитися у трьох молодих дівчат, що уживаються в одній квартирі. Не менш важливо: пані Огаркова також допомагає зрозуміти Захару, хто тут драма-квін — він, чи героїні новели. *** Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи: 0:00 – Інтро1:18 – Чому твір так важко читається?3:27 – Драматично переказуємо сюжет4:40 – Прискіпливо спойлеримо сюжет9:09 – Розбираємо стосунки між героїнями11:59 – Включаємо критичне мислення15:04 – Трошки про рівність16:15 – Дівчата цілісно взаємозалежні17:21 – Чому Марта терпить Ганнусю?20:48 – Що втілює Софія?24:38 – До чого тут Шопен?26:09 – То в чому прикол?

«Історія української ідеї і цей містичний зв'язок із землею, […] — це завжди щось посередині між благословенням і покаранням. […] Чому ми завжди повертаємося до якихось невивчених уроків? Чи ми відпрацьовуємо гріхи батьків? Чи ми відпрацьовуємо свою власну неуважність до уроків історії і до своїх помилок?» Цей епізод — про «ще один твір про тяжку українську долю», новелу «Камінний хрест» Василя Стефаника (1871-1936). Поетеса, письменниця і перекладачка Катерина Калитко розповідає, чому це насправді необовʼязково твір про тяжку українську долю, а також чому ми усі наразі схожі на втомленого життям землероба, що переїхав до Канади заради своїх дітей. *** Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи:0:00 – Інтро1:17 – Чому Стефаник такий крутий?2:23 – Що робить його модерністом?4:58 – До чого тут змалювання трагічного становища галицького селянства?7:47 – Сізіфова праця нас усіх14:13 – Чому українці так припадають до землі?19:05 – Це черговий твір, де все погано?23:16 – Чому ми усі — Іван Дідух?27:28 – Що змусило Дідуха поставити на собі хрест?29:12 – В чому ж прикол?

«Тигролови – ідеальний твір для того, аби почати знайомитися з українською літературою. […] Коміки говорять про твір, стендапери, читацькі клуби, любителі зимової риболовлі — всі, хто завгодно. І мене це неймовірно тішить». У цьому епізоді говоримо про «перший пригодницький роман в українській літературі». Богдана Романцова допомагає розібратися із поп-культурним феноменом укрліт: чому цей роман в усіх на слуху? Чому він міг би бути ідеальним серіалом для Netflix? І чому Григорію Многогрішному не завадив би хороший психотерапевт? *** Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи: 0:00 – Інтро0:54 – Звідки ця скажена любов до твору?3:22 – Це взагалі реальні події?8:00 – Що значить «Перший пригодницький роман?»9:39 – Многогрішний — неідеальний?11:58 – «Ніхто не хоче знати, що було далі»14:03 – Любовна лінія: аби було?17:12 – Ідеальний роман для екранізації?19:45 – Многогрішний — сміливий?23:23 – Про що би він говорив зі своїм терапевтом?25:45 – Альтернативний символ книги26:30 – Занудний пригодницький твір?29:42 – Чи мають сміливі щастя?30:23 – В чому прикол Тигроловів?

«Найбільша цінність Глазового в тому, що якби не було Глазового — у нас би зараз не було стендапу». У першому епізоді розбираємо гуморески Павла Глазового (1922-2004) разом із Ростиславом Семківим. Ці невеличкі римовані твори Глазовий писав попри не дуже веселе життя. Потому тодішні коміки зачитували гуморески зі сцени, а радянська публіка надривала від сміху живіт. Однак якщо прочитати ці гуморески зараз, реагуєш хіба що легеньким смішком. В чому ж тоді цінність несмішних гуморесок? Навіщо ми проходили їх у школі, і чому маємо памʼятати їх сьогодні? І до чого тут Вєрка Сердючка і Антон Тимошенко? *** Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media. *** Розділи: 00:00 – Інтро02:02 – Хто такий Павло Глазовий?05:05 – Чи весело йому жилося?11:30 – Український гумор, він який?13:30 – Хвилинка анекдотів про кумів15:20 – Що ми мали б зрозуміти в школі?16:55 – Прикол про релігію20:57 – Хвилинка анекдотів про одеситів22:18 – Прикол про... булінг?23:34 – Прикол про діаспору25:49 – Прикол повчальний27:57 – Прикол про мову31:25 – Чи хотів Глазовий сказати більше?33:36 – То в чому ж прикол?