Забула запитати

Всім привіт,сподіваюсь ви здорові і у безпеці. Цей епізод було записано два тижні тому, коли ми перебували у перманентному очікуванні повномасштабного воєнного вторгнення з боку Росії та страху від невдомого. Але коли війська вторглись, ми упевнелись у своїй силі, солідарності і вірі у наші цінності.Я не знаю, чи правильно зараз викладати розмову, але можливо вам це допоможе відволіктись від переживань та тривожних новин.Моєю співрозмовницею стала українська художниця та письменниця Влада Ралко, а темою - Тарас Шевченко та його принципи.Де б ви не були зараз, бережіть себе!Ніжно,Катя

Всім привіт! Це нові випуски подкасту "Забула запитати" і цього разу я пишу їх у студії @izone.media.ua.Гостею цього випуску стала Ксенія Кравцова, документальна режисерка та голова Фонду АРМВ (художників Ади Рибачук та Володимира Мельніченка). У 2019 році Ксенія Кравцова створила документальний фільм про митців Аду Рибачук та Володимира Мельніченка "Шелест кроків". Фільм можна знайти на Real Stories Production у відкритому доступі.Короткий синопсис розмови:01:30 — історія про вкладену картину Ади Рибачук "Закохані", яку невідомі вирізали з підрамника та винесли зі Спілки художників, картина опинилась у приватній збірці під імененем іншого автора;13:00 — що відбувається зі Стіною Пам'яті та які можливі роботи з його відновлення;19:20 — чим займається Фонд АРВМ і чи можна відвідати квартиру художника;24:00 — щирість у мистецтві та документальному кіно;33:00 — Ада Рибачук — письменниця.Ада Рибачук (1931—2010, Київ) — українська художниця, письменниця. Працювала з графікою, живописом та монументальним мистецтвом.Володимир Мельніченко (нар. 25 лютого 1932, Київ) — український художник, скульптор та архітектор.У 1954 митці у рамках переддипломної практики уперше здійснили подорож до острова Колгуєва у Баренцевому морі. Це вплинуло на їхню творчість, окресливши теми та творчі пошуки. До цих місцин вони потім повертались ще не один раз.Спільні роботи створювали під псевдонімом АРВМ. Серед відомих робіт: монументально-декоративне оформлення київського автовокзалу; монументально-декоративного оформлення Республіканського палацу піонерів; архітектурно-пластичного вирішення Меморіально-обрядового комплексу «Парк Пам’яті». Приємного прослуховування і до скорих зустрічей,Катя

Після невеликої перерви я вирішила повернутись до подкасту. Цього разу моїми гостями стануть переважно нью-йоркці, українські художники та письменники, які розповідатимуть про свою творчість та свій стосунок до міста.Першим гостем став Василь Махно (нар. 1964, м.Чортків, Тернопільська обл.), прозаїк, поет, есеїст, перекладач, Член міжнародного ПЕН-клубу. Член Українського ПЕН, науковець Наукового товариства ім. Шевченка у Нью-Йорку та володар багатьох літературних премій.Більше інформації можна прочитати тут: https://pen.org.ua/team/mahno-vasyl/Василь Махно розповідає про свого друга, нью-йоркского художника Василя Скорупського-Кандінського (1960, Симферополь - 2014, Нью-Йорк), про Нью-Йорк; періоди неписання та про творче піднесення; дитинство як час, до якого повертається людина, Чортків та Кривий Ріг.Антон Скорубський-Кандінський переважно працював із живописом. Він завжди обирав провокативні та кричущі теми для своїх робіт. Тяжів до поп-арту. Прагнув слави та визнання.Тут трохи більше про Антона Скорубського-Кандінського: https://ru.wikipedia.org/wiki/Скорубский-Кандинский,_Антон_ПавловичА ось тут можна почитати його каталог: https://issuu.com/artfira/docs/sky_gemism_2013Есей Василя Махна на Збручі: https://zbruc.eu/node/94397?fbclid=IwAR1eTPwNwSX6Zc2Y1M1N0rr4qUgddKauWWYw7WG0FqrratrpQaZST5e5idMПодкаст цього разу вийшов величеньким, але сподіваюсь це лише на краще.

Всім привіт! Це четвертий епізод мого подкасту. Цього разу моїм співрозмовником став художник Марк Чегодаєв.Марк Чегодаєв ( нар. 1997, Київ). Навчався на відділенні сценографії в НАОМА. У 2019 році закінчив курс Contemporary art у Kyiv academy of media arts.Цікавиться мистецтвом, яке передбачає особливий тип взаємин з глядачем, часто спонукаючи його до участі або виявляючи певну заангажованість. Часто це практики в форматі site-specific, тобто створені у спеціально заданому місці. Для художника виробництво творів для художника не є самоціллю, його більше цікавлять проєкти, які виходять за межі конкретного медіуму, піднімають певні питання і включають випадковість, процесуальність.Корисні лінки:Інстаграм інсталяції "Непрохідна кімната": https://www.instagram.com/impassable.room/Інстаграм художника: https://www.instagram.com/markmutabor/Фейсбук художника: https://www.facebook.com/mark.mutaborРецензія на виставку "Жити разом": https://supportyourart.com/stories/zhytyrazomkrytyka/Текст про резиденцію у Дніпрі: https://supportyourart.com/stories/zrozumiv-tebe/Рецензія на проєкт "Прохідна кімната": https://supportyourart.com/columns/prohidna-kimnata/

Всім привіт після невеличкої перерви. Цього разу моєю співрозмовницею стала Дарія Кузьмич - художниця (1991, Київ/Берлін), яка працює з мультимедіа, текстилем, живописом, рисунком та текстом.Дарія Кузьмич закінчила бакалаврат з монументального живопису в НАОМА в Києві, у 2020 році закінчила магістерську програму в Берлінському університеті мистецтв (клас мистецтв та медіа проф. Ніни Фішер та клас Ай Вейвея на основі польових досліджень).У полі зацікавлень художниці багато тем: прийняття власного тіла (лінк на інстаграм ноги я залишу нижче), тема соціальної пам'яті, тема радянського минулого, тема Іншого. Ми багато говорили про те, чим сьогодні є політичне мистецтво і чи може митець дозволити собі бути не ангажованим у ці питання, а також про те, які стигми існують в українському та європейському мистецтві.Корисні лінки:Сайт художниці: https://dariiakuzmych.com/Інстаграм: https://www.instagram.com/dariiakuzmych/Інстаграм ноги: https://www.instagram.com/aneyeontheknee/Комерційні проєкти: https://www.behance.net/dashakuzmychТекст про Дар'ю на "Забороні": https://zaborona.com/hudozhnytsia-z-minlyvoyu-travmoyu/

Всім привіт!У цьому епізоді я говорю з директоркою та кураторкою галереї "Детектор" у Івано-Франківську Лілією Гоголь. Ліля раніше працювала як культурна менеджерка та журналістка, вже близько двох років працює у невеликій гарелеї, що розташована на третьому поверсі Промприладу: Реновації.У фокусі нашої розмови опинився франківський контекст, мистецтво, виставки та виклики карантину, візуальне наповнення та насолода невеликими простими речами.До речі, галерея має Патреон, він тут: www.patreon.com/detectorА тут Інстаграм проєкту, можете слідкувати: https://www.instagram.com/detector_gallery/ Докладніше про Станіславський феномен можна почитати тут: https://kufer.media/misto/stanislavskyj-fenomen/

Всім привіт! Цього разу моїм співрозмовником став український драматург та режисер Павло Юров, який народився на Луганщині у місті Антрацит. На початку війни провів 70 днів у полові у Слов'янську. Цей досвід він передав у драмі "Новоросія". Після неї він створив ще декілька п'єс та вистав, де продовжив говорити на тему сучасної та забутої історії регіону. Але його роботи про універсальні та чуттєві досвіди та складні долі передусім. На мій погляд, Юров один з цікавих та талановитих авторів, які створюють класну українську сучасну драму.  А тут декілька корисних лінків:Відеовистава "Зроби мені тишу" (спільно з Анатолієм Татаренком): https://www.facebook.com/opentheatre.net/videos/354208802452639Читка п'єси "День стійкості": https://www.youtube.com/watch?v=T0Fpf8vysNM&fbclid=IwAR1AfvIdB02AXpuYqprWz5GXa19omkBHopv5wVhUv0LvOV0gNP0ecHtgH2Y

Гостем четвертого епізоду подкасту «Забула запитати» став Алєксєй Борісьонок, художник, дослідник та один з засновників робочої групи Працюй більше! Відпочивай більше! У подкасті він розповідає про значення робітничих забастовок під час мітингів у Білорусі, про необхідність загальнонаціонального страйку та міркує про те, як протест зможе вплинути на розвиток геополітики у регіоні.Web: workhardplay.pwFacebook: www.facebook.com/work.hard.play.0Сайт платформи КАЛЕКТАР, що згадується kalektar.orgРозмова відбулась російською мовою. Перепрошую за додаткові шуми під час запису.#Belarus #activism #protests #art #highlightbelarus

Гостею третього епізоду подкасту «Забула запитати» стала білоруська художниця Васіліса Паляніна. У подкасті вона розповідає про протест, художні проєкти, солідарність та піклування у художній спільноті та серед співгромадян.Розмова відбулась російською мовою.Прошу вибачення за певні технічні проблеми.Васіліса Паляніна (Мінськ) — художниця, учасниця гурту «Кто, кроме нас». Працює із графікою, перформансом, інсталяцією, скульптурою та ін. медіа.Сайт художниці: vasilisapalianina.comБільше про групу «Кто, кроме нас»: www.instagram.com/whoexceptus/Сайт галереї «Ў»: ygallery.by#Belarus #activism #protests #art #highlightbelarus

Алєксєй Кузьміч - білоруський художник-активіст, який провів акцію у день виборів у Білорусі на виборчій дільниці та перед ОМОНОм уверечі, роздігнувшись та ставши перед правоохоронцями у вигляді Іїсуса Христа.Алєксєй Кузьміч став гостем другого епізоду подкасту про культуру та мистецтво "Забула запитати". Він розповідає про активістське мистецтво у Білорусі, протести та катування правоохоронців.Fb: www.facebook.com/kuzmich.alexei/#Belarus #activism #protests #art #highlightbelarus