Студія Любченко

У дитинстві знайти друга можна було за п’ять хвилин у пісочниці.У 40+ треба:- збігтися цінностями,- географією,- графіками,- рівнем соціальної батарейки- і бажано ще мати вільний четвер у листопаді.Не дивно, що доросла дружба стала окремим квестом.У новому епізоді говоримо про те, чому після 40 друзів часто стає менше, чи справді вони нам потрібні, як війна й переїзди перетасували наші близькі зв’язки – і як заводити нових друзів, коли просто підійти зі словами «давай дружити» вже чомусь ніяково.

Олена наразі живе між Києвом і маленьким рибальським містечком в Іспанії – контраст неабиякий, і не тільки між життям в зоні воєнного конфлікту і абсолютно мирною країною, в якій не знають, як звучить дрон чи сирена.Іспанці відрізняються від українців кардинально – темпераментні згідно популярному стереотипу, вони зберігають спокій в ситуаціях, де будь-хто з нас вибухнув би. Вони інакше дивляться на романтичні стосунки і очікування від партнера. Вони інакше виховують дітей.Вони інакше ставляться і до їжі, і до спорту.У іспанських жінок інший погляд на своє тіло і стосунки із ним. Не кажучи вже про більш глобальне – іспанці по-іншому розпоряджаються своїм часом – а отже і усім своїм життям! Цікаво? Мерщій слухайте подробиці від “першоджерела”!

Роман із собою триває усе життя, писав Оскар Уайлд. І це можуть бути найцікавіші стосунки з усіх, які у нас є – адже ми постійно змінюємося. Саме ця наша риса (а для когось – вада) і є приводом дещо сумніватися в тому, що ми себе добре знаємо. Те, чого ми хочемо - дійсно наше бажання? Те, про що ми мріємо – точно не запозичене і не успадковане? Те, як ми звикли поводитися, те, чого ми звикли боятися, те, чого ми боїмося прагнути – геть не факт, що все це дійсно НАШЕ. В цьому епізоді обговорюємо– вплив батьків та близьких на формування нашого уявлення про себе– як і чому всередині нас уживаються суперечливі імпульси і нахили– навіщо розбиратися із собою, справжнім, і чи існуєте ви, справжній, взагалі. Долучайтеся до прослуховування! І не бійтеся сумніватися у тому, що, здається, ви знаєте і в чому впевнені на усі сто!

Що ми робимо, коли стресуємо? Кожен по-своєму, вірно? Головне, аби стало легше. Так? Ні, не зовсім. Наші копінг-стратегії – тобто, типи поведінки і реакцій на стресові ситуації – можуть мати негативний вплив на наш стан, здоров’я, стосунки з оточуючими у довгостроковій перспективі. Хоча приносять полегшення в цю саму секунду, коли воно нам так треба. Хтось стрес заїдає (а потім старанно намагається схуднути). Хтось його закрикує (а потім вибачається перед дітьми, чоловіком, подругою, або колегами). А хтось взагалі схильний робити вигляд, що ніякого стресу не відчуває, і все у нього чудово. Існують і безпечні, і при цьому не менш ефективні копінг-стратегії – про них і відмінність їх від менш ефективних говоримо в цьому епізоді. А ще розповідаємо- звідки беруться копінг-стратегії- чи можна натренувати себе на інші стратегії, ніж ті, які тобі шкодять- чому гумор – це круте, але не універсальне знаряддя проти стресу, і чому це знаряддя доступно не усім. Яку б копінг-стратегію ви не обирали – головне, аби вона працювала на вас, на ваш емоційний стан і ваше відчуття екологічного контролю над ситуацією. Є питання – пишіть нам! Ми поруч. Анкета для участі в Жіночому клубі: https://rebrand.ly/psy-woman-club

Найкращі стосунки з нарцисом – це уникнення будь-яких стосунків з нарцисом. На жаль, це не завжди можливо. Після попереднього епізоду про нарцисизм ми отримали чимало питань про те, як будувати стосунки з нарцисом, якщо він – це мама або тато, або ще хтось із близьких людей. Тож цей епізод присвячено тому– які наслідки для дитини має нарцисична поведінка одного з батьків– з якими проблемами доросла “дитина нарциса” приходить до терапевта– як побудувати з “рідним” нарцисом безпечну дистанцію спілкування– як поводитися, якщо ваш бос – нарцисІ, що не менш важливо, ми знову порівнюємо нарцисизм токсичний – і цілком здоровий нарцисизм, який притаманний усім без виключення людям, і який має бути частиною вашої особистості. Що робити, якщо деякі з рис токсичних нарцисів ви помічаєте у собі? Говоримо і про це. Плідного прослуховування!

Війна обнулила професійні і почасти особисті шляхи мільйонів українців. Жоден з тих, хто через повномасштабне вторгнення переїхав до іншої країни, не буде стверджувати, що живе щасливе життя. Всупереч очевидній реальності, а саме: він і його близькі перебувають в безпеці. Виходить, однієї тільки безпеки мало, аби бути задоволеним життям – і саме про це ми говоримо в цьому епізоді. Здається, перебування за кордоном вимагає від нас все робити з вдвічі більшою наполегливістю і мотивацією – шукати роботу, триматися за стосунки, піклуватися про себе варто робити з більшим зусиллям, ніж ми б це робили вдома, і в мирні часи. Звідки брати сили? Говоримо про таке: - як не потрапити в пастку статусу “жертви” і бути режисером власного життя на чужій території- які рятівні психологічні інструменти допомагають адаптуватися і прийняти нову реальність- чому не варто щосили триматися за дружбу та інші стосунки з минулого- чому важливо вчити мову, шукати роботу, і взагалі виходити з дому частіше- як забезпечити собі базовий догляд, і чому це – найважливіше. А ще – про необхідність шукати підтримку, адже усвідомити і визнати, що вам важко (і в цьому немає нічого дивного) – це вже пів шляху подолання проблеми.

Ми живемо в час, коли все трансформується. Змінюється і формат стосунків між людьми: бажання бути більш вільними дало нам поліаморію, і це, як виявляється, геть інше, ніж “відкриті стосунки”. Стосунки на відстані, стосунки із Штучним Інтелектом, стосунки з “обраними родинами” – як не злякатися усього цього розмаїття? В цьому епізоді говоримо про теЧому “поліаморія” це не зрада, і не розпустаДо чого можуть призвести стосунки з ШІНавіщо обирати собі “нову маму”Чи є взагалі в цьому новому світі місце моногамності?Після прослуховування ви навряд чи раптом станете поліамором – але рівень спокійного сприйняття “іншості” точно збільшиться. Толерантного прослуховування!

У кожному з нас живе маленький гарненький Нарцис. Адже присутність, в певній мірі, рис нарцисичного характеру є абсолютно нормальною. Ми всі хочемо уваги, визнання, ми хочемо, аби нас хвалили, поважали, любили, навіть обожнювали. Вам теж цього хочеться? З вами все добре!Не добре буває тоді, коли в погоні за увагою і любов’ю нам стає байдуже до почуттів інших людей. Ба більше – ми перестаємо сприймати і цінувати людей за їх якості, за стосунки з ними, а починаємо сприймати їх лише як джерело задоволення наших потреб в тому, щоб вони нас обожнювали. Люди з нарцисичним розладом можуть бути небезпечні для всіх, хто вступає з ними в контакт, і є дуже невелика кількість тих, кому в стосунках з нарцисами комфортно. Про них ми теж згадали в цьому епізоді, а ще поговорили про таке: - як визначити нарциса у натовпі- які “червоні прапорці” нарцис розставляє на початку романтичних стосунків- що потрібно робити, аби як найгуманніше “відбудувати” себе після закінчення цих стосунківТем і питань було так багато, що ми не встигли вкластися з ними в хронометраж одного епізоду – і незабаром запишемо другу частину. О так, нарцисам багато честі - все як вони люблять!

Як мінімалізм покращує наше ментальне здоров’яМенше – краще? Наука доводить, що так. Коли ми споживаємо усвідомлено – тобто обираємо для себе виключно те, що нам дійсно потрібно і дійсно приносить задоволення – ми споживаємо в рази менше. І почуваємося краще! Отже мінімалізм стає не просто модним явищем, а й ще одним способом турботи про себе. В цьому епізоді говоримо про таке: - Чому мінімалізм – це не про “обмеження” і не про “позбутися всього”- Що таке “свідоме споживання”- Як правильно позбавлятися речей, які ви вважаєте зайвими- З чого почати “розхламлення”Почавши прислухатися до себе під час вибору будь-чого – від одягу до соціальних контактів і серіалу на ніч – ви дуже скоро помітите, як змінилися ваш стан, ваше сприйняття всього, що вас оточує, і ваш настрій. То що, час “генерального прибирання”?  

Погляд професіонала на різні жанри кітч-психологіїЯкщо зірки запалюються, тому що це комусь потрібно, то й соцмережі існують не просто так. Як мінімум, вони нас надихають. Втім, надихатися красою, успіхом, досягненнями, способом життя, або просто думками лідерів думок – це одне. Геть інше – беззастережно довіряти своє ментальне здоров’я людям без належної освіти і професійного досвіду. В цьому епізоді говоримо про те- чому ми довіряємо “кітч-психологам” із соцмереж- як відрізнити “інфо-циганщину” від прямої мови професіонала- яку небезпеку несуть коучі-дилетанти - хто такий “коуч”, хто такий “психотерапевт”, і чому це – різні люди- як обрати психотерапевта тим, хто готовий до системної роботиГотові переосмислити своє ставлення до швидких рішень складних проблем? Тоді мерщій тисніть на play, і плідного вам прослуховування!