Мережа

Українські розвідники під час війни проводять унікальні військові спецоперації не лише на суші, а і в морі. Восени 2023 року бійці підрозділу спецпризначення «Артан» Головного управління розвідки Міноборони звільнили, так звані, вишки Бойка, а після цього зробили висадку в окупованому Криму. Також військові цього підрозділу супроводжували кораблі зернового коридору. Кожна спецоперація була ретельно підготовлена і зробила свій внесок у хід війни. Про особливості морських спецоперацій розкажуть командир групи розвідки «Артану» із позивним «Боб», а також виконувач обов'язків командиру взводу «Артану», боєць із позивним «Донбас».

Активісти спротиву діють на всіх окупованих територіях України. З початку повномасштабного вторгнення вони з'явилися у Херсонській і Запорізькій областях. Також тоді зародилися рухи ненасильницького опору «Жовта стрічка» і «Зла Мавка». Активісти проводять заходи на підтримку України, ризикуючи власною безпекою і навіть життям. Водночас тисячі учасників підпілля досі перебувають у російському полоні. Яких масштабів набув рух спротиву з початком великої війни, і як він діє зараз? Розкажуть: активіст із Донецька Віталій Овчаренко; партизан із Луганщини Володимир Жемчугов; координатори рухів «Жовта стрічка» і «Зла Мавка».

У листопаді 2022 року українські війська звільнили Херсон і правобережну частину області. Ця військова операція відіграла значну роль у подальшому розвитку бойових дій. Завдяки їй Сили оборони України унеможливили захоплення Миколаєва і Одеси. Водночас поразка на Херсонщині стала для Росії одним із найболючіших військово-політичних та іміджевих ударів. Як відбувався Херсонський контрнаступ і в чому полягала запорука його успіху? Розкаже Олександр Посітко, колишній командир 11-го батальйону спеціального призначення Сил територіальної оборони ЗСУ, а також Артем Петрик, історик із Херсона, який пережив окупацію, старший науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету Литви.

Харківський контрнаступ Сил оборони України відбувся восени 2022 року. Він готувався у цілковитій тиші і став несподіванкою для російської армії. Окупанти тікали в паніці, залишаючи при цьому багато техніки та боєприпасів. Українські військові тоді звільнили близько 400 населених пунктів, включно з такими містами, як Балаклія, Куп'янськ та Ізюм. Про особливості військової операції на Харківщині розкаже колишній військовий 127 батальйону Територіальної оборони Олександр Ушинський та полковник Збройних сил, Герой України Євген Межевікін.

Після початку повномасштабного вторгнення 15 громад Київської області опинилися в окупації. Росія не розраховувала на суттєвий збройний опір України і планувала взяти Київ за кілька днів. Втім, українські військові змогли розгромити ворога, незважаючи на те, що його сили переважали. Як Сили оборони України змусили окупантів тікати з Київщини? Про це розповідають: Сергій Фалатюк, екскомандир зенітно-ракетного взводу Нацгвардії, який першим зустрів російський десант у Гостомелі; Євген Межевікін, полковник ЗСУ, Герой України, який брав участь у боях за Ірпінь; Богдан Матківський, колишній командир зведеної групи батальйону імені Кульчицького Нацгвардії, який служив у селі Козаровичі, де підірвали дамбу.

Коли російська армія зайшла до Херсона, у місті почав діяти рух спротиву. Місцеві жителі, ризикуючи життям, співпрацювали з українськими військовими. Активісти організовували свої мережі, збирали інформацію про ворожу армію і передавали її ЗСУ. Російські силовики, своєю чергою, намагалися розшукувати учасників руху опору, деяких затримували і жорстоко катували. Як херсонці боролися з окупантами? Розкаже Роман Третьяков, учасник руху спротиву, який пережив російський полон, та Артем Петрик, історик із Херсона, старший науковий співробітник Інституту історії та археології Балтійського регіону Клайпедського університету, який перебував у місті під час окупації.

«Вони вистояли, не вистояв бетон». Понад 240 днів українські військові захищали Донецький аеропорт. Вони відбивали атаки російської армії і підконтрольних їй бойовиків. Бої за ДАП — одні з найзапекліших у війні на сході України. Вони тривали з травня 2014-го по січень 2015 року. Окупанти готувалися до війни заздалегідь. Натомість українським військовим потрібно було зрозуміти, як боротися з ворогом набагато меншими  ресурсами. Про оборону Донецького аеропорту розкажуть «кіборги» - доброволець «Правого сектору» Олександр Ушинський та Герой України, легендарний танкіст Євген Межевікін.

Навесні 2014 року Кремль запустив сценарій так званої «руської весни» на Донбасі. Озброєні «тітушки» почали нападати на проукраїнських активістів. На мітингах проливалася кров. На захист патріотично налаштованих донеччан вийшли місцеві ультрас. Вони об'єднувалися в групи і давали відсіч проросійським сепаратистам. Коли у Донецьку почалася справжня війна? Розповідають учасники тих подій: журналіст Денис Казанський; представник ультрас, військовослужбовець Віталій Овчаренко; партизан із Луганщини, Герой України Володимир Жемчугов.

Маріуполь — це місто, яке нині окуповане вдруге. Вперше українські військові звільнили його від проросійських сепаратистів 13 червня 2014 року. Тоді у спецоперації взяли участь бійці щойно сформованого "Азову", а також підрозділів Національної гвардії України, батальйону "Дніпро-1" і 79-ї бригади ЗСУ. Як проходила спецоперація зі звільнення Маріуполя, і як перша окупація змінила настрої у місті — розповідають учасники і очевидці цих подій: Олександр Алфьоров — колишній керівник пресслужби полку "Азов", історик Ігор Луценко — колишній боєць "Азову", військовослужбовець ЗСУ Максим Бородін — депутат Маріупольської міської ради, активіст із Маріуполя.

Українські військові з 1996 року брали участь у миротворчій місії у Хорватії.  Війна на той час вже скінчилася, але країна потребувала відбудови. Деякі міста були зруйновані вщент, багато територій заміновані. Як відновлювалося життя у післявоєнній Хорватії, а також сусідній Боснії і Герцеговині, і яку роль у цьому відіграли українці? Про події тих часів розують: Анатолій Мукоїд, начальник вузла зв'язку та радіотехнічного забезпечення польотів 17-ї окремої вертолітної ескадрильї миротворчої місії у Хорватії (1997); Олег Мартиненко, командир станції Новий Град Цивільної поліції ООН у Боснії і Герцеговині  (1999-2001); Желько Мачич, боснійський хорват, професор хорватської мови і соціології із Загреба; Олександр Левченко, посол України у Хорватії та Боснії і Герцеговині (2010-2017).