Ріж вірьовку

Подкаст Ріж вірьовку повертається із новим епізодом із людиною, що склеює львівську та київську спільноти поціновувачів традиційної музики, білим лебедем, що стоїть за більшістю традиційномузичних подій Львова і Літньою Школою традиційної музики Рисі, затятою танцівницею, культурною менеджеркою і просто барабанщицею капели Дʼгорі Павлиною Запольською! ⚡️Із Павлиною говорили про шлях до себе через музику, цінність і унікальні риси львівської і київської спільноти і цінування локальних традицій.  В епізоді звучить music by ComaStudio from Pixabay

«Завжди тепленько зі своєю лояльною аудиторією: вона тебе завжди зрозуміє, вона завжди тобі буде рада, тобі будуть хлопать, ти будеш задоволений, але це глухий кут. Якщо ви не будете вивчати свою аудиторію — ви не будете успішними. Ви будете тільки у своєму колі тусуватися.ось такий холодний душ від Ярини Сізик, фольклористки, співачки гуртів Щука Риба та Kazka, авторка телеграм-каналу «Етнографічні історії з Сізо Сізіциним» Нам подобаються такі прямолінійні подкасти. Поговорили з Яриною про те, що зачіпає за живе, а також про: те, як не робить з традиційної культури «шок-кантєнт», а жити з нею, як було раніше яким чином сформувать свій кругозір щодо традиційного без містифікації у який спосіб традиційномузичній спільності працювати з авдиторією і «виходити з теплички своїх» чому потрібні публічні дискусії у спільноті як із традиційним співом працюють у поп-музиці і чого навчила співпраця із гуртом «Казка» як маркетинг працює у музиці, які можливості треба використовувати і на кому лежить відповідальність за просування гуртів здорова популяризація vs. хейт для самоутвердження to-do list для традиційномузичних гуртів умови і можливості для нашої роботи, які треба брати і використовувати чому важливо фінансово підтримувати улюблені проєкти. У цьому епізоді ми використали трек Циферблат — Земля, а також фрагменти Веселі скрипки — Намалюй мені ніч, Дмитро Кондратюк — На долині туман. ⚡️ До речі, цей випуск ми зробили на замовлення слухачів. Тому «замовляйте» подкаст із людиною, яка вас цікавить :) Пишіть у коментарях, із ким поговорити у наступних випусках! Поширюйте епізод із Яриною, діліться своїми думками! 🔥 Автор та ведучий: Андрій Левченко Гостя: Ярина Сізик (@yarynko, Етнографічні історії з Сізо Сізіціним) Підтримуйте Рись на патреоні!😘

Другий епізод другого сезону подкасту «Ріж вірьовку» із різними людьми зі спільноти традиційної музики. Ідея подкасту, якшо хто забув, така: ми запрошуємо до студії патріархів та початківців, законодавців і бунтівників — усіх, хто збирає, досліджує і розвиває українську традиційну музику сьогодні. Ми мали великі плани на цей сезон, перший випуск вийшов у лютому.. а потім стандартна історія із повномасштабною війною, переїздами, адаптацією, і ось нарешті, повертаємося до подкасту. ⚡️ Отже, гостя цього довгожданого епізоду — Софія Андрущенко, музикантка гуртів «Орелі» та «ЩукаРиба». Поговорили з Софією про таке: — як музиканти з інших країн реагують на українську традиційну музику — чи можливо записати щось в експедиціях, коли надворі 2022 рік і тобі 18? — про досвід фестивалю Ethno Sweden: приходь зі своїм інструментом вчити мелодії світу — як шведи зберігають і поширюють свою традиційну музику — плани на життя і музикування — як ініціатива однієї людини може повернути мелодію на танцполи — про проєкт «Живі» — як спів на згарищах хат повертає життя у зруйновані росіянами села  — як за гру на вулиці чоловік вирішив подарувать цимбали — у який спосіб зараз люди приходять до традиційної музики. У цьому епізоді ми використали записи Софії Андрущенко та Emanuel Pathfinder з фестивалю Ethno Sweden (Ретвік, Швеція. Липень, 2022). А також запис танцю «Гайдук» від Вербицького Анатолія Васильовича (1934 р.н.), який записала Вікторія Гавриленко у жовтні 2019 року (Недригайлів, Сумська обл.). Ще одна хороша новина в тому, що два наступні випуски уже в монтажі, тому вам не доведеться довго чекати на них.  ⚡️ А тим часом ви можете «замовити» подкаст із людиною, яка вас цікавить. Пишіть у нам на інсті чи fb, із ким поговорити у наступних випусках! Ну і звісно, поширюйте подкаст із Софією, бо світ має знати про цю юну талановиту жінку! 🔥

Перший епізод другого сезону подкасту «Ріж вірьовку» із різними людьми зі спільноти традиційної музики. Ми запрошуємо до студії патріархів та початківців, законодавців і бунтівників - усіх, хто збирає, досліджує і розвиває українську традиційну музику сьогодні. Гість цього епізоду —  Віктор Левицький. Музикант з Івано-Франківська, засновник пивоварні Гонір та співзасновник угрупування Лилик.  Віктор розповідає про те, як підсів на традиційну музику, про експедиції в пошуках духових інструментів, українські дуди, майстрування музичних інструментів, а також роботу в архівах. Тож у цьому епізоді ви почуєте: - відповідь на головне питання яке турбує всіх: що ж там на западній? - українська волинка —  це дуда, дивно, що всіх це так дивує - дуди, на яких грали козаки; - записи 60-х, які ніхто не слухав, а розкопав їх Віктор; - про горловий спів у гуцулів; Підписуйтеся та слухайте інші епізоди про українську традиційну музику. Soundcloud-сторінка Віктора Левицького https://soundcloud.com/viktor-levytskyi

Сергій Постольников повертається в етер! Він продовжує розповідати свої експедиційні історії та відкриття, заводить всіх у світ одного з найекзотичніших інструментів в українській традиційній музиці - басу. Тепер ми просто слухаємо цю історію в наших навушниках, однак Сергію довелелось проїхати не одну сотню кілометрів, відчитати не один десяток книжок, відшукати не один музей, розговорити не одну людину. І все це заради одного інструменту. У цьому випуску слухайте: - що таке бас і де його тепер можна знайти; - скільки інструментів ручної роботи дійшло до нашого часу; - як увійти у світ української традиційної музики і що для цього потрібно знати і мати; - як вийти зі світу української традиційної музики і що для цього потрібно знати і мати; - історію про братів Чередників і Пропалу Грамоту; - як музиканти у старі часи давали концерти на човнах; - як музиканти вчились грати раніше. Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису - Олекса Ошуркевич

Гість нового випуску подкасту «Ріж вірьовку» — Степан Андрущенко, представник молодого покоління традиційних музикантів, учасник і за сумісництвом менеджер гурту «Щука-риба». Ведучий подкасту Андрій Левченко підмітив, що Степана можна вважати людиною-експериментом: хоч він і не ріс у сільському середовищі, але з дитинства вчився традиційної музики від старших майстрів. І наврядчи його можна назвати вторинним виконавцем. Степан та його сестра Софія були першими учнями школи народної традиції «Орелі» при Музеї Гончара, де вони повністю занурилися в українську традиційну культуру. Їхні стосунки з музикою дуже близькі до історій автентичних музик: вони не мають класичної музичної освіти і вчаться безпосередньо від виконавців, а нині обоє виступають у складі «Щуки-риби», що робить їх, по суті, родинним гуртом. У подкасті Степан розповідає:   - як його музична кар'єра почалася з кози і «Картошки» - як і у кого він вчився грати на скрипці - про першу доленосну експедицію у Старі Коні - чи вдається розділяти музичну діяльність і особисте життя - що приносить традиційним музикантам найбільшу мотивацію - чому "Щука-риба" часто виступає у «цивільному» одязі і робить експерименти з поп-музикантами - який формат роботи в гурті найефективніший - що потрібно традиційній музиці, щоб стати прибутковою - а також міркує про майбутнє традиційної музики в чистому вигляді   😎 Слухайте вже зараз, як бути casual but cool:    У кожному випуску наші гості ставлять важливі для себе композиції. Степан ділиться одним з класичних записів, який, втім, ніколи не зайве переосмислити. Яким саме — дізнаєтеся з подкасту!   «Ріж вірьовку» — це серія неформальних розмов із людьми, які творять традиційну музику сьогодні. Ми даємо можливість висловити свою думку й поділитися досвідом різним представникам спільноти: докторам мистецтвознавства і студентам-початківцям, керівникам гуртів та культурним менеджерам, засновникам традиційномузичного руху і людям з молодих гуртів. Адже спільнота — це простір діалогу і обміну думками!   Підписуйтесь на «Ріж вірьовку» на основних подкастний платформах, лишайте свої відгуки в коментарях і поширюйте улюблені випуски у соцмережах 💛 Подкаст створено #запідтримкиУКФ P.S. Нікому не кажіть, що пісня «Ой у полі древо» зі збірки Берви. «Полтавщина», AVE 027

Катерина Капра — це серце, мозок і легені «Рисі». Вона багато років очолює підготовку Літньої школи традиційної музики, численних майстер-класів і танцювально-музичних вечірок. Саме завдяки її енергії та наполегливості з'явився сайт rysproject.com, а також освітні матеріали, які відкривають магічний світ традиційної музики для широкого кола зацікавлених. У кожній онлайн-лекції «Рисі» Катерина незримо присутня за кадром — спрямовує думки лекторів і стежить, щоб усі терміни були пояснені на камеру. У відеокурсі з гри на бубні — контролює пропорцію жартів і посутньої інформації від Андрія Левченка, дарує чарівні усмішки і наливає чай між дублями. У подкасті «Ріж вірьовку» Катерина неодноразово з'являється як співавторка і ставить гостям найбільш каверзні питання 😁 Настав час і самій Катерині відповісти перед людьми — навіщо вона робить те, що робить, і про яке майбутнє для традиційної музики мріє.    Слухайте у новому епізоді подкасту:   - як Катерина прийшла до традиційної музики і чи причетна до цього її прабабуся Федосія - що саме вражає її у цій музиці — історична глибина, ідентичність чи естетика - які зміни мають відбутися у традиційномузичній спільноті, щоб «Рисі» видихнула і сказала: ми зробили все, що хотіли   - чому важлива взаємна підтримка всередині спільноти і як це впливає на її розвиток - чи вато звертатися до досвіду не-традиційних і навіть не-музичних проєктів - як держава педтримує розвиток традиційної музики в Україні і якої складової тут бракує - чому важливо ходити на події і не боятися проявляти ініціативу - як в порядку експерименту Катерина два роки поспіль слухала винятково традиційну музику — і що з цього вийшло - які три слова вона б сказала традиційномузичній спільноті, Україні і всьому світу Пісня «Ой у полі ячмінь» зі збірки «Український автентичний фольклор. Застольні пісні». Астра Рекордс ,2008 Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису - Олекса Ошуркевич

У другій частині подкасту зі співаком Андрієм Дутком говоримо про критику в сучасному традиційномузичному процесі, перші кроки у виконанні фольклорних пісень та аналітичний підхід до варіювання співу.  Ви почуєте: - яку роль може виконувати критика, окрім відгуків на нові музичні релізи - що можуть дати молодим гуртам спільні сесії з автентичними сільськими виконавцями – й чи можливо зробити те саме зі старшими гуртами - хто став справжніми вчителями традиційного співу особисто для Андрія - чого найголовнішого він навчився - чи варто аналізувати пісні чи краще рухатись інтуїтивно - як навчитися вільно варіювати пісню, залишаючись у межах традиції В епізоді звучить пісня «Зеленая ой дібрівонька» зі збірки проєкту Берви «Полтавщина». Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю «Крутях» від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Якою буде передача співочої майстерності у недалекому майбутньому — у світі, де не залишиться автентичних співаків? Які нові шляхи доведеться шукати гуртам-реконструкторам? І чому так важливо зберегти зв’язок із давньою традицією? (спойлер — це дає зовсім інший рівень задоволення від співу) Про все це говоримо у подкасті «Ріж вірьовку» з Андрієм Дутком — співаком, ех-учасником гуртів «Божичі» та «Щука-риба» і нинішнім учасником гурту «Чорноморці». Бесіда вийшла об’ємною і змістовною настільки, що ми були змушені розділити її на два епізоди. У першій частині говоримо про персональну ієрархію музики, подібність стосунків у гурті до стосунків у сім’ї, про те, як локальний принцип пошуку компаньйонів для співу перестав працювати в сучасному світі, а також про розрив між старими й новими гуртами — і способи його заповнення. В епізоді звучить «Мурка» у виконанні закарпатського скрипаля Петра Бабича. Запис Олега Бута (https://bit.ly/3pnuo8r) Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю «Крутях» від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Андрій Паславський – майстер традиційних інструментів. На його рахунку їх із десяток: від класичної кобзи до екзотичного половецького гудка. Андрій працює з цільним деревом і прирівнює цей процес до мистецтва. «Мені подобається довбаний інструмент, з ним я реалізуюся як скульптор. Подобається організовувати простір, матерію, шукати гармонію. Тільки це дерево – і ти малюєш текстурою, обробляєш її так, щоб вона грала з формою. І разом з тим, це механізм, він видає вібрації, які повинні бути приємні для вуха. Виробництво інструментів – комплексний підхід, і мене ця справа заворожує». Андрій також розповідає: - хто такі третинні виконавці й чому вони ближчі до первинних - яка мрія Андрія пов’язана з супермаркетом АТБ? - як майже випадково вступив у Київський університет на фольклористику і залишився у цій справі - як фейсбук допоміг йому зробити першу в житті кобзу - як реконструював кобзу-мамаївку з народних картин і що йому за це було - скільки часу потрібно, щоб виготовити один інструмент і чи можна зробити щось із бракованої сировини - чому майстри не продають свої інструменти одразу, а на якийсь час лишають собі Наш гість ставить один з найдавніших записів з воскового валика з колекції Філарета Колеси Запис: Остап Калний, дума «Про удову». Записав Опанас Сластьон у 1908 році. Джерело: https://bit.ly/38o9X53 Автор подкасту — Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.